Уродженка Калуша Леся Івасюк презентувала у Відні свою першу книгу “Зашморги”. ФОТО

Молода українська письменниця, доктор філософських наук Віденського університету Леся Івасюк презентувала в столиці Австрії свій перший роман "Зашморги".
Переглядів: 550
"Зашморги" — перший роман Лесі Івасюк, наразі планується його переклад англійською мовою | Фото: Василь

Презентація історико-інтелектуального трилера пройшла 23 січня за участю представників української діаспори Відня та друзів України з Австрії, повідомляє "Укрінформ".

"В романі я хотіла порушити питання травм українського народу та питання злочинів комунізму. Показати, що комунізм та нацизм — це дві сторони однієї медалі. І це треба визнавати. На жаль, на Заході цього не розуміють", — зазначила авторка, літературна перекладачка та журналістка.

За її словами, назва "Зашморги" є метафорою пасток — "тих пасток, які ми самі собі створюємо, забуваючи про своє минуле та свої травми".

Письменниця зазначила, що наразі дуже важливо говорити на Заході про Україну:

"Тому що ті голоси, які ми зараз чуємо — вони, головним чином, з Росії. Чого мені не вистачає в Австрії, зокрема, та на Заході загалом, це єдиного потужного інтелектуального фронту. Щоб ми чули академіків, науковців, літераторів, людей, які можуть пояснити Заходу нашу ідентичність, те, хто ми такі і що ми хочемо".

За словами авторки, планується також окрема презентація роману "Зашморги" виключно для австрійської аудиторії, "але в іншому форматі та з іншими акцентами".

Головними героїнями роману Лесі Івасюк є журналістка Ореста та остарбайтерка Марія — "жінки різних поколінь, різних історичних епох, яких об’єднали Україна, Відень і таємниця". Ореста отримує завдання від австрійського актора: знайти інформацію про Марію — першу дружину його батька. Ці пошуки охоплюють кілька часових пластів і життя кількох поколінь в Австрії та Україні. Крок за кроком Ореста розплутує клубок таємниць і віднаходить людей, про існування яких не запідозрювала ні вона, ні замовник. Журналістка зіштовхує два різні світи: традиційно австрійський, з його специфічним укладом, та український, її рідний. У романі всі герої мають свої історії та трагедії, але спільне одне: вони, нарешті, з цікавістю й острахом відкривають для себе одне одного. Описані події відбуваються у Відні та в українських Карпатах у 2013–2015 та 1943–1946 роках.

Леся Івасюк у своєму творі актуалізує не лише українську, а й загалом європейську колективну історичну пам’ять. Вона звертається до боротьби членів ОУН у перші повоєнні роки, до їхньої діяльності в Австрії, до продовження війни між ОУН та НКВД не лише після війни, а й за межами України, до злочинної діяльності представників радянської системи у повоєнній Австрії, демонструє механізм метастазування тієї системи у Європи. Також письменниця акцентує увагу на людських долях, показуючи їхню підпорядкованість історико-політичним подіям.

"Зашморги" — перший роман Лесі Івасюк. Наразі планується його переклад англійською мовою, відбуваються пошуки можливостей екранізації твору. Зараз письменниця працює над другим україномовним романом "Пентхауз".

Довідка. 

Леся Івасюк — донька відомого громадського діяча Василя Івасюка — народилася в Калуші, мешкає у Відні та Івано-Франківську. Леся навчалася в університеті ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську. Продовжила навчання і здобула ступінь магістра у Віденському університеті (германістика, славістика та японістика). Там же захистила міждисциплінарну дисертацію за фахом германістика та історія. Працювала науковим співробітником колегії докторату Віденського університету «Австрійська Галичина та її багатокультурна спадщина». Проводила дослідження в США, Японії та низці європейських країн.

Була акредитована при канцлері Австрії іноземним кореспондентом для газети «Svoboda» (Нью-Джерсі) та працювала на інформаційну агенцію «Укрінформ» (Київ). Її публіцистику можна знайти також у газеті «День», в «Українській Правді», журналі «Тиждень» тощо.

Академічні дослідження присвячує революціям та повстанням, Габсбурзькій імперії, польсько-українським стосункам, австрійській літературі ХІХ сторіччя, сучасній українській літературі та галицькій музиці. Написала фундаментальну німецькомовну наукову працю про скандальне польське повстання в Галичині 1846 року, яка вийшла 2017 року у Візбадені.

Віднайшла виданий в 1916 році роман австрійської аристократки Едіт фон Зальбурґ «Син України», переклала його українською і перевидала з передмовою і бібліографією у видавництві «Темпора».

Переклала англійською мовою деякі вірші Ліни Костенко, Івана Світличного та Василя Стуса, які були видані у збірнику університету Північної Кароліни (США). Переклала і видала з передмовою та документами спогади Петра Коваля — жертви Акції «Вісла». «Діти берегів часу» — єдині наразі спогади,що стосуються депортації українців до Вармії та Мазурії і про співжиття німців, поляків та українців на тих землях. Книжка вийшла друком у видавництві «Світ» 2016 року й отримала першу нагороду Фундації Вільного Українського Університету (Нью-Йорк, 2017).

Леся Івасюк працює також у царині фотографії та високої моди, є співвидавцем та редактором книги аналогової чорно-білої фотографії«Pierre Ira: Je ne regrette rien. Der Modeschöpfer und seine Analogphotographie» (Відень).