На підготовку та створення українського символу Різдва пішло півроку титанічної праці цілої групи людей | Фото: "Го За словами майстринь, на підготовку та створення українського символу Різдва пішло півроку титанічної праці цілої групи людей. Спеціально для цього житом засіяли ниву, з якої збирали колосся для оберегу, пише "Голос України".
Дідух має надзвичайно потужну символіку. По-перше, в українській традиції він є одним із найголовніших атрибутів Різдва. Споконвіку в кожній родині на коляду 6 січня старша людина роду заносила його в хату і ставила на покуті під образами. Під оберіг та скатертину, якою застеляли стіл на святвечір, клали сіно.
По-друге, це також є символом єднання усього роду. У випадку дідуха, виготовленого майстринями з Рівного, в нього вкладено більш глобальний сенс — символізація єднання всієї нашої країни. Тісно зв’язані колоски — це душі, роди, села, міста, об’єднані в одне ціле — Україну.
Існує повір’я, що в час різдвяних свят на дідуха спускаються з небес душі наших предків. Це також є символом першопредка, котрий подарував українцям зерно і навчив господарювати.
«За такий короткий проміжок часу учасниці опанували справжнє мистецтво — і це диво», — прокоментував Засновник Українського товариства охорони пам`яток історії та культури Рівненської області Сергій Лейчук.
До створення дідуха долучилися вісім майстринь із групи жінок «Берегиня». Вони самі виростили жито, самі його жали, чистили, соломинка до соломинки прикладали — словом, усе зроблено лише жіночими руками. Жито потрібно жати в липні, коли воно цвіте і має зелений колір, після чого треба висушити на сонці, щоб воно стало золотим. Потім кожну стеблинку відчищають від зайвого.
«Ми чистили жито 3 місяці, а перед тим треба було його виростити й пожати. На сам збір дідуха пішло 10 днів», — ділиться Тетяна Торош, голова групи жінок «Берегиня».
Майстрині вірять, що таке диво, як оберіг у вигляді дідуха, даватиме фізичне та духовне здоров’я киянам і гостям музею. Директор музею пообіцяв створити всі умови, щоб відвідувачі виставок проходили через залу, де розміщений цей величний дідух.
Рівненський дідух є унікальним. Він відповідає усім сакральним вимогам структурної будови Світлого Ірію. Висотою більше 4-х метрів, він стоїть на трьох ногах, має чотири канонічних рівні та вінчається дванадцятикутною зіркою — символом Творця, пише "Родовід".
Члени жіночої секції «Берегиня» провели також короткий майстер-клас з виготовлення родинних Дідухів. Творчий керівник розказала про способи соломоплетіння, про особливості технік формування православних оберегів. Майстриня Тетяна зазначила, що у давнину такі обереги на Коляди та Різдво виготовляла кожна українська православна родина.
Музей Івана Гончара знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Лаврська, 19.
