Юлії Ганущак на час арешту виповнився 31 рік, і вона була бездітною та неодруженою | Фото: dt.ua Упродовж тижня публікувалися джерелознавчі пошукові висліди про нашу славну краянку. Ми не обмежилися лише вікіпедійною інформацією, а здійснили своєрідний публікаційний екскурс у так званих нових медіа — інтернетресурсах.
Читачі мали можливість ознайомитися зі статтею Петра Содоля «Жінки — Лицарі нагород УПА», републікованою з газети «СВОБОДА» в червні 2013 року
Тут Юлія Ганущак згадується в когорті «всіх відзначених Хрестами, проголошених у різних наказах та інших документах із 1945-1952 років, на грудень 2012 року зареєстровано 1198, з того 749 за бойові заслуги і 449 — за інші заслуги. Але загальна кількість відзначених є трішки менша, бо деякі повстанці чи підпільники одержали два або три Хрести. Відзначених жінок поки що ідентифіковано 74, з того 70 відзначені один раз і четверо — двома Хрестами. Загалом жінки здобули відзначення в таких кількостях: СХБЗ І кляси — дві (з 77), БХБЗ — двоє (з 466), ЗХЗ — одна (з 31), СХЗ — 28 (з 158), БХЗ — 45 (з 260). Усі разом жінки заслужили 78 відзначень».
Юлія Ганущак — лицарка нагород УПА
До того ж, перепубліковувалася стаття цього ж автора «Монета, Лада, Христя та інші. Українки — Лицарі орденів УПА» за публікацією в інтернетверсії «Української правди» від 11 травня 2013 року.
У збірці наукових праць за науковою редакцією докторки історичних наук Г. Грінченко, кандидаток історичних наук К. Кобченко та О. Кісь «Жінки центральної та східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» (Київ: ТОВ «Арт КниГа», 2015. – 335 с.) є такий матеріал про неї:
«Прикметно, що деякі жінки, котрі досягли високих посад у підпіллі, не були заміжні. наприклад, Юлії Ганущак («Галичанці», «Марії») — обласній провідниці жіночої сітки Дрогобиччини, референту Українського Червоного Хреста (УЧХ) Дрогобицького обласного проводу ОУН на час арешту в 1946 р. виповнився 31 рік, і вона була бездітною та неодруженою».
Земляки й гості вшанували Юлію Ганущак у Довпотові. Фото: Юлія Тинда
Її сподвижницька праця згадується у контексті підпільної діяльності Рути, української патріотки Ірини-Надії Шлемко (дівоче прізвище — Стадник) Зіновієм Бойчуком у статті «Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути» за 4 січня 2017 року.
Про норовливу вдачу цієї славної українки-патріотки Юлії Ганущак (Галичанки, Марусі) згадується в книзі «Українські жінки у горнилі модернізації» за Оксаною Кісь (у виданні харківського «КлубУ сімейного дозвілля» 2016 року) у 9-ому розділі під назвою «Жінки у національному підпіллі: внески і втрати», авторка — Марта Гавришко.
Републіковано також електронну версію видання «Медична опіка в УПА» (ЛІТОПИС УПА. ТОМ 23. УКРАЇНСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ в роках 1941–1950 (нариси, статті, спомини)», де на сторінці 153 згадано Юлію Ганущак (Галичанку, Марію) з Довпотова (помічено нами, що назву її рідного села записано неправильно «Долботів»)/
Є тут думки-враження (їх озвучено авторкою у Довпотові під час поминального віча в селі Довпотів у 105-у річницю з дня народження Юлії Ганущак 31.01.2020 року) та фото-, фоно- й відеоматеріали ще надто юної патріотичної особистості Діани Тинди, не за віком допитливої волонтерки, учениці 3(7)-А класу Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка, які варто навести повністю.
Горджуся: Довпотів виколисав героїню нації
"Моя родинна гілка із Довпотова – рідного села славетної ЛИЦАРКИ НАЦІЇ Ганни Йосипівни Ганущак. Правда, народилася й живу в Калуші. Навчаюся в Калуській гімназії імені Дмитра Бахматюка, де вчать не лише навчатися, а й досліджувати своє коріння, свій рідний край, свою культуру. Також горджуся тим, що є волонтеркою Калуського міськрайонного відділення Української бібліотечної асоціації, – така діяльність дозволяє мені популяризувати рідне в Україні, світі… Улітку в Міжнародній літній школі лідерів Батьківщинознавства «Орлиний дух Карпат» почула вперше, що моя батьківщина є колискою цієї героїчної постаті України й була приємно вражена! Не могла вгамувати гордості: у Довпотові – така ВЕЛИКА людина – підпільниця ОУН–УПА, розвідниця, зв’язкова, Лицарка Бронзового Хреста Заслуги, який отримала ще 1945 року в горнилі націоналістичних звитяг?!. Тоді цікавість заволоділа мною, і почала вишукувати інформацію про українку-націоналістку. Довідалася про буремне життя, поневіряння й самотність пані Юлії – й заповажала її ще більше. Тепер знаю, де знаходиться помешкання славної довпотянки із крицевим духом, яке осиротіло-самотньо благає нас про меморіальне увіковічнення пам’яті своєї нескореної господині (чую, як волає про те, щоб стати музеєм, притулком споминів-струсів про Юлію Ганущак, образ якої для мене став суголоссям-зв’язкою минулого з майбутнім!)… Коли буваю в нашій церкві, то відчуваю: вона ще пам’ятає душекроки славної борчині духу…
На сільському цвинтарі в «могилковому товаристві прапредків-довпотян» скромно прихистився прах її під лицарським скам’янілим надмогильним хрестом… І нагадує нам, сьогоднішнім про людину героїчної долі, про жінку, яка віддала свою непідкупну любов і вірність на вівтар незалежності України! Так, це була зовсім непроста особистість: «жила вона лише заради України, і помилування не просила, бо не так була вихована!..».
Слава героїчній нашій краянці Юлії Ганущак!
Слава Україні, за яку вона боролася, страждала, поневірялася!
Слава нашій нескореній нації, що народжує таких ЛИЦАРОК НЕСКОРЕНОЇ НАЦІЇ!
Героям колишнім і теперішнім — слава!".
Жевріє надія: пошанувальна віртуально-меморіальна подія пам'яті Юлії Йосипівни Ганущак «Лицарка нації із Довпотова» на фейсбучному онлайнресурсі «Особистість. Книгопростір. Час» Калуського міськрайонного відділення Української бібліотечної асоціації допоможе зберегти-увіковічнити належним чином пам’ять про краянку не лише поминальними словами, а й пошанно-увіковічнювальними ділами: знайдуться в громаді Довпотова, Войнилівської ОТГ, у громадсько-патріотичних і владних структурах благодійники, які візьмуть на озброєння думку юної волонтерки Діани Тинди й, поки ще не пізно, порятують «помешкання славної довпотянки із крицевим духом» і перетворять на музеєй – вічний притулок споминів-струсів про Юлію Ганущак, образ якої є і має залишатися «суголоссям-зв’язкою минулого з майбутнім»!
Маємо на Калущині не одного національного авторитета, але одиниць пошановуємо гідно. Коли отямимося?..
Оксана ПІВТОРАК, голова Калуського міськрайонного відділення Української бібліотечної асоціації, завідувачка бібліотеки Опорного навчального закладу Войнилівський ліцей селищної ради Войнилівської ОТГ
