За день "Еко-Карпати" виготовляє 20 кілограмів сиру Засновник та власник компанії Ігор Небилович розповів про принципи сироваріння та перспективу розвитку ринку козячих сирів, інформують "Вікна" з посиланням на Мega.if.ua.
"Сільським господарством ми почали займатися в 2011 році. До того я мав підприємство з виготовлення металопластикових вікон та торгував будівельними матеріалами. Сільське господарство цікавіше, але менш рентабельне. Тому ми вирішили спочатку створити невеличку ферму. Одного разу ми з дочкою поїхали у Францію на виставку, де дегустували різні види сирів. Нам найбільше сподобалися сири з різким запахом. Спочатку планували варити тільки один вид сиру і почали варити сири з так званих "смердючок". Але стикнулися з тим, що люди не готові споживати такі сири. Тоді ми почали варити більш нейтральні сири. Зараз робимо два види твердих сирів, три види коров'ячих, м'які сири (халумі, фета, будз, рікота (вурда)) і сири з пліснявою. Сири з пліснявою найцікавіше робити, вони найсмачніші, найдорожчі й ексклюзивні, з ними найважче", — розповідає Ігор Небилович.
Деякі види сирів можна придбати лише в сироварні "Еко-Карпати", бо тут варять тільки якісне і таке, чого мало на ринку.
"Ми виготовляємо так звані сири-роли з козячого молока за французьким рецептом, сир халумі, дуже поширений у світі, а в нас його роблять одиниці. Люди звикли, що сир має бути твердий і без запаху. Ми всією сім'єю полюбили м'які сири, які майже дозріли і дозрівають у холодильнику. Роли можна їсти ложкою. Сири в кропиві і в черемші теж по-своєму особливі. У коров'ячий сир даємо альпійську закваску, коли сир трішки підсох, беремо листя кропиви чи черемші та обклеюємо його, виходить дуже цікавий ексклюзивний смак і вигляд", — зазначає власник сироварні.
Продукцію "Еко-Карпати" можна придбати у львівських магазинах (ринок "Шувар", магазин "Дідо") та у фермерських крамничках, у мережі "Сільпо" (відділ фермерських продуктів "Лавка традицій"). Скоро сир долинських фермерів з’явиться у всіх відділах "Сільпо" в Києві, Одесі та інших містах, у ресторанах "Голодний Микола", "Кумпель", "Древній Град", деяких ресторанах мережі "Локаль". На Прикарпатті ці сири реалізує лише мережа "Картель" у Буковелі.
"Ми робимо за день 20 кілограмів сиру. Львів приблизно купує щомісяця 400 кілограмів сиру. 80% сиру реалізовуємо на львівському ринку, 20% — в Івано-Франківській області. Я брав сири і возив у ресторани. Спеціально зустрічався з шеф-кухарями, проводив дегустацію і навіть зараз я продовжую особисто відвозити в ресторани, спілкуюся з шеф-кухарями і чую їхні відгуки та пропозиції", — розповідає Іван Небилович.
Зараз на фермерському господарстві "Еко-Карпати" є 30 овечок м'ясної породи, 340 кіз. Робота цікава, але дуже багато проблем виникає через брак кваліфікованих зоотехніків, а за тваринами, їх харчуванням потрібен правильний догляд. На виробництві, за словами Ігоря Небиловича, простіше: "навчилися, як варити сир, і варимо".
"Думаю, ринок сироваріння з козячого молока буде розвиватися ще 10 років, тут багато потенційних місцевих покупців. Багато людей ще навіть не куштували козячі сири. А поки вони попробують, звикнуть до смаку, пройде трохи часу... Тому ми навіть у найближчий час не плануємо виходити на експорт. Культура споживання розвивається і збільшується число споживачів козячого сиру. Колись люди на козячий сир говорили, що це зіпсований сир, тепер це смішно слухати, а тоді, 4 роки тому, не було смішно. Бачу хорошу тенденцію: з кожним роком культура споживання козячого сиру покращується і ринок динамічно розвивається", — підсумовує Ігор Небилович.
