Голодомор вважається одним із видів терору, зокрема українського села | Фото: Ірина Кміть, "Вікна" Розпочали захід із вшанування пам’яті жертв Голодомору, яких за підрахунками було 100 тис до 1 млн, інформують "Вікна".
Старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний зазначив, що банери розповідають про невивчену тематику, яка в історіографії не відображалася до початку 90-х років ХХ століття:
"Радянська влада замовчувала певні факти і в кращому випадку називала Голодомор просто Голодом".
Олег Відливаний пояснив, чому Голод 1946-1947 називаємо Голодомором. Замість того, щоб допомогати селянам, в той момент коли завершилася війна починають нарощувати сили у сільській промисловості. Розроблена програма допомоги тим країнам, які входять до соціалістичного табору — Чехословаччина, Польща, частина Німеччини. Велика кількість зернових була перевезена не тільки до центрально-східної Європи, а й до Росії. У той же момент мешканці села не мали можливості виїжджати і працювати в місті.
Для того, щоб виїхати до міста, селянам потрібні були паспорти, яких тоді не видавали. У 1946 році українське село охоплює величезна трагедія, апогей якого триває до 1947 року. З січня по березень зафіксовано найбільшу кількість загиблих і канібалізм.
Голодомор вважається одним із видів терору, зокрема українського села. Проте є ті, хто спростовує цей факт, пояснюючи тим, що влітку 1946 року була страшна посуха, каже Олег Відливаний:
"Так, температура досягала близько 40 градусів. Однак ,спостерігаючи за статистикою врожаю, тогочасна влада могла б раціонально його розподілити, адже не в усіх частинах країни був голод".
Старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів зазначив, що Голодомор був витвором більшовицької політики, спрямованої на знищення селянина-господаря. Така політика розпочалася ще в липні 1946 року, коли вийшла постанова про збільшення об’ємів здачі зерна і була по суті політикою Голодомору 1932-33 року.
Найактивніше Голодомор проявив себе у першій половині 1947 року. Тому, що вже 3 березня 1947 року до Києва приїхав Лазар Каганович, який замінив Микиту Хрущова і взявся за масовий збір зерна у селян. У результаті Голодомор охопив Ізмаїльську, Херсонську, Одеську, Житомирську, Київську, Сумську, Запорізьку і частково Хмельницьку область.
Історики зазначили, що ООН надавала міжнародну допомогу селянам, які постраждали від Голодомору. Однак це було зроблено не в якості допомогиьпостраждалим від Голодомору, а як повоєнна допомога.
Виставка банерів, присвячених тематиці Голодомору, діятиме в меморіальному музеї «Калуська в’язниця» до 17 березня.