Петро Буяк, відомий не лише як художник, а й як майстер слова, представив свою нову виставку після тривалої перерви, адже остання його виставка відбулася в 2015 році, інформують "Вікна" з посиланням фортечну галерею "Бастіон".
Автор з колегами реставрували унікальні розписи на бортах від вуликів, що належали родині Лендюків. Ці розписи ілюструють події сивої давнини, описані у Великій Косівській Книзі. Петро Буяк ознайомився з нею в архівах.
За легендами, події, зображені на розписах, відбулися ще тоді, коли гори Карпати ще не називалися Карпатами, а люд, який у них жив, ще не називався гуцулами. Бог подарував людям божественну вівцю, але чоловік на прізвище Тріщук помилково зарізав її. Після цього на гірську людність зійшло десять бід, які повністю змінили її життя.
"Першою бідою було зникнення хоругв, на яких була записана історія, а отже, люди залишилися без своєї історії. Потім тріснули дзвони, які в горах були важливим засобом комунікації. Згодом Бог перемішав землі так, що люди вже не знали, де чия рідна земля, і хто звідки. Через це розпочалася четверта біда — велика війна", — розповідає автор.
Після війни люди втратили мову, а тому були змушені винайти орнамент як вираження своїх почуттів і думок. Потім у них на певний час відібрало зір, що змусило їх винайти різьбярство. Ці біди спонукали гірський люд прислухатися до навколишнього світу, щоб зрозуміти, за що ж на них насилають кари. Потім прийшла велика вода у гори, і 12 чоловіків сіли у човен і поплили, щоб передати свою мудрість іншим.
Автор розповідає також легенду про сорока сімох вівчарів, яким Бог розповів 58 рецептів бринзи. Ці вівчарі згодом стали літописцями. Вони записали ці рецепти, готували за ними бринзу і ділилися ними з людом.
Чи справді ці події відбулися? Важко сказати, адже в них історія тісно переплетена з легендою. Як стверджує автор, усе це описано у Великій Косівській Книзі. А ті, хто вважає, що цієї книги не існує, просто ніколи не бачили її.