Любов Вічісенко зазначає, що навіть незначне порушення сну знижує опірність організму до вірусів та застуди Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати за зовнішні подразники. За словами лікаря-невролога Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Любові Вічісенко, у нормі сон відбувається циклічно кожних 24 години, повідомляють "Вікна".
"Дорослі мають спати щонайменше сім годин на добу. Молодь і люди з хронічними захворюваннями потребують дев’ять годин сну. Немовлята сплять по 18 годин на добу, перериваючи сон тільки, щоб поїсти. І тільки незначній групі щасливчиків достатньо спати до шести годин на добу. Це близько 5% населення планети. І жодних фізіологічних відхилень у таких людей, на думку вчених, не спостерігається. Такий стан у цієї категорії населення зумовлений генетичним фактором", — наголошує лікар-невролог.
Сон — це складний процес, що регулюється мелатоніном — гормоном сну, що виробляється в головному мозку. Під час сну відбувається напруження і розслаблення м’язів, прискорення і сповільнення пульсу та дихання. Коли людина засинає, органи її тіла розслаблюються і відпочивають, нейтралізуючи втому від проведеного дня. Однією з найважливіших функцій сну є те, що він дає нервовій системі змогу відновитися від денного напруження.
Любов Вічісенко зазначає, що про зв’язок між сном та імунною системою відомо давно, і навіть незначне порушення сну знижує опірність організму до вірусів та застуди. Тож, попри щоденну зайнятість, дуже важливо виділяти достатню кількість часу на сон:
"Мільйони людей сьогодні у великому боргу перед своїм організмом. У результаті це є однією з основних причин автокатастроф, краху багатьох кар’єр і навіть розпаду шлюбів. Такі хвороби, як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння, депресії та багато інших, пов’язані саме з недосипанням".
Раніше медики вважали, що існує лише один розлад сну — безсоння. Проте комісія, створена Конгресом США, склала 17 різних розладів сну. Однією з найбільше виражених проблем недосипання стало те, що наше суспільство стало 24-годинним, каже Любов Вічісенко:
"Сприятливими факторами є робота цілодобових супермаркетів, ресторанів та фаст-фудів. Також чимало часу забирають нічні перегляди фільмів, інтернет-видань. Однак ми маємо усвідомити, що сон — це не розкіш, це час відпочинку, що є життєво необхідним".
Про здоровий сон свідчать наступні ознаки:
— Ви легко засинаєте без снодійних і перед сном вас не турбують почуття неспокою чи тривоги;
— Ви рідко прокидаєтеся вночі, але якщо прокидаєтеся то швидко засинаєте знову;
— Зранку ви прокидаєтеся в один і той самий час і зазвичай без допомоги будильника.
— Вставши з ліжка, ви почуваєтеся бадьоро і вам не хочеться спати майже цілий день.
Проте, якщо не все так ідеально, є декілька дієвих і практичних порад від лікаря-невролога, які приятимуть здоровому сну:
— Спальня повинна бути тихою, темною і якщо, можливо, відносно прохолодною. Науковці дійшли висновку, що в середньому люди в шумних зонах отримують на одну годину менше якісного сну. Для того, щоб зменшити шум, можна користуватися заглушками для вух. Відволіктися від вуличного шуму можна й за допомогою так званого «білого» шуму — будь-який низькочастотний постійний, монотонний шум. Прикладом білого шуму є звук електричного вентилятора;
— Киньте курити. Люди, які курять, частіше прокидаються вночі — ймовірно, через симптоми абстиненції;
— Перед сном не вживайте алкоголю та напоїв, що стимулюють нервову систему, зокрема, чаю, кави чи кока-коли. Багато вважають, що алкогольні напої допомагають заснути, однак клінічні дослідження довели, що алкоголь може збуджувати нервову систему та заважає якісно виспатися;
— Не зловживайте снодійними. Існує все більше більше доказів, що багато снодійних викликають залежність. При довготривалому використанні їхня дія послаблюється і вони призводять до негативних побічних наслідків;
— Перед сном уникайте надміру фізичної чи розумової діяльності. Фізичні вправи добре сприяють відпочинку, але не варто робити їх перед сном. Перед сном не потрібно думати над вирішенням великих проблем або перезавантажувати мозок.
Для того, щоб добре спати, лікар-невролог радить розслабитися:
"Для того, щоб добре спати, спробуйте заспокоїтися й розслабитися. Забудьте про денні клопоти і займіться чимось приємним. Почитайте чи проведіть час у затишній атмосфері з своїми рідними чи близькими людьми".
Ірина КМІТЬ, журналістка
