Читала лекцію науковий співробітник музею-оселі Івана Франка Наталія Мельник, інформують "Вікна" з посиланням на Калуський терцентр.
Усі присутні дізналися про онуків та правнуків Онуфрія Франка, рідного брата Івана Яковича, який переїхав у Підгірки з села Нагуєвичі Дрогобицького району. Найповажнішою з цієї гілки роду є Оксана Омелянівна Франко, яка не тільки береже, досліджує та примножує славу про свого знаменитого родича, а зробила дуже важливу справу, передавши родинну оселю під музей. За фахом Оксана Франко — історик, етнолог, архівіст. Працює на посаді професора кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Довідка.
Оксана Франко народилась 1939 року в місті Калуш Івано-Франківської області у сім'ї службовців. У 1955 році закінчила Калуську середню школу №1. У 1960 році Оксана Франко закінчила історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка. У 1985 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Суспільно-політичний рух на Україні кінця 50-х — початку 60-х рр. ХІХ ст. (джерелознавча характеристика архівних документів)». У 1960-1968 роках працювала молодшим науковим співробітником Львівського облдержархіву. Наступні 1968-1975 роки була старшим науковим співробітником, завідувачкою відділу Центрального державного історичного архіву УРСР у м. Києві. З 1971 по 1974 рік – вона секретар Вченої ради Центрального державного історичного архіву, член редколегії тритомного видання «Кирило-Мефодіївське товариство». Пізніше, з 1975 по 1990 рік, працювала на посаді завідувачки наукового архіву, та старшим науковим співробітником у Києві. У 1990-1995 роках — доцентом кафедри історії та етнографії України. А з 1995 по 2004 рік — доцентом кафедри етнології.
У квітні 2000 року захистила докторську дисертацію на тему «Наукова та суспільно-політична діяльність Федора Кіндратовича Вовка». З 2004 року Оксана Франко працює на посаді професора кафедри етнології. Науковий доробок налічує більше 150 праць у галузі історичних наук. Серія праць (п'ять томів) під назвою «Українське національне відродження в документах і мемуарах» у 1996 році була допущена до конкурсу на здобуття Державної премії в галузях науки і техніки. В 1998 році вийшла праця в двох томах: «О. Ф. Кістяківський. Щоденник 1880-1885». Том другий, в якому брала участь як упорядник, удостоєний Державної премії імені Михайла Грушевського.