Гіди, як правило, — люди з досвідом. Тож, і спорядження вони повинні мати більше, зауважує Василь Фіцак Калуський рятувальник, начальник Явірницького пошуково-рятувального відділення Василь Фіцак розповів про небезпеку та ризики одноденних зимових походів. На його думку, багатоденний похід більш спланований, адже продумуються різні деталі на випадок різноманітних ситуацій:
"Зазвичай такий похід старанно планується, вивчається маршрут, розробляються альтернативні маршрути на випадок непередбачуваних ситуацій (погіршення погоди, травмування, погіршення фізичного стану одного з учасників). Підбір і кількісний склад групи. Старанний підхід до спорядження як індивідуального (спальники, одяг, взуття, ліхтарики, пуховики, запасні теплі речі, трекпалки, кішки і ті.) так і колективного (намети, пальники, GPS- навігатори, лавинні лопатки, аптечки)".
Калуський рятувальник зазначає, що коли стається певний інцидент через травму і один з учасників не в змозі самостійно пересуватись, то група туристів має два шляхи дій до прибуття рятувальників, інформують "Вікна". Потрібно розуміти, що рятувальники можуть прийти через декілька годин, а людина, яка не пересувається і не рухається, мерзне, є загроза переохолодження і обмороження, що може призвести до смерті.
Перший шлях — транспортування-евакуація силами учасників групи. Для цього є необхідне спорядження (каримати, спальники, намет, трекпалки) з яких можна зробити волокуші, а потерпілого утеплити захистивши від переохолодження. І транспортувати на зустріч рятувальникам. Другий шлях — встановити намети, утеплити потерпілого і чекати прибуття рятувальників. Для ночівлі є все спорядження і запас продуктів.
Інша ситуація з одноденним виходом, каже Василь Фіцак. Група в своєму розпорядженні фактично немає спорядження, окрім одягу на собі і невеликого запасу їжі. Тож коли один з учасників травмований і не може самостійно пересуватись, людина взимку у високогір'ї наражає себе на небезпеку переохолодження і обморожень. Зробити укриття немає з чого, термоізолювати і утеплити потерпілого нічим, і нічим транспортувати. До прибуття рятувальників чекати декілька годин. Решта групи теж наражається на небезпеку переохолодження.
Гідам варто передбачати подібні ситуації, тому варто дотримуватися певних рекомедацій:
Гіди, як правило, — люди з досвідом, тож, і спорядження вони повинні мати більше. Якщо в групі два гіда, то сміливо можна на двох брати по карімату, невеликому спальнику, намету, пуховики, хімічні грілки, запасні рукавички,шапки, по два термопокривала.
Перед виходом групи пересвідчитись чи одяг і спорядження учасників відповідає погодним умовам. Перепитати чи хтось вже бував в зимових походах і має досвід зимових мандрівок, ці люди у випадку надзвичайної ситуації можуть реально стати в пригоді, виконуючи певні роботи. Привчати учасників групи( клієнтів) завжди брати з собою невеликий наплічник, а в ньому: пуховичок, запасні рукавички, шапочку, термос, запаси продуктів, ліхтарик з запасними комплектом батарейок, зігрівайки, термопокривала. У випадку цими речами учасники можуть поділитись з потерпілим.
Як варіант, компанії, які водять групи, можуть з свого боку зробити SOS-комплекти (термопокривала і хімічні грілки), зауважує Василь Фіцак. Це можна завакуумувати і давати перед виходом всім учасникам, а по завершенні мандрівки — забирати.
