Дійшли до Верховного Суду. Протистояння між владою Калуша та ветеранами АТО триває

В єдиному реєстрі судових рішень оприлюднені дві ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 14 квітня, які стосуються суперечки між Калуською міською радою та групою ветеранів АТО за землю.
Переглядів: 1594
Ілюстрація. Калуська міська рада не виділяє учасникам АТО по 2 га землі та не погоджується з попередніми рішеннями судів

Нагадаємо, ще 24 травня 2018 року Калуська міська рада відмовила дев’ятьом учасникам АТО у виділенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в районі бульвару Незалежності та вулиці Євшана. Також учасникам АТО, які подали відповідні заяви, відмовили у виділенні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в земельному масиві, який розташований на виїзді з Калуша — в Підгірках. Відтак, ветерани подали позови в Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Наприкінці 2018 року суд повністю їх задовольнив, повідомляють «Вікна».

У квітні минулого року ветерани знову подали заяви в міську раду. Однак на сесії 23 травня міська рада не підтримала жодного з проєктів рішень про виділення землі за цими заявами.

Після травневих рішень міської ради ветерани АТО вдруге пішли до суду: вісім осіб подали позовні заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Вони вимагали не лише скасування «відмовних» рішень міськради, зобов’язання її до вчинення дій — виділення землі, але й компенсації моральної шкоди. 7 жовтня 2019 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення по суті справи. А саме: позов учасників АТО задовольнив частково. Зокрема, суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради від 23 травня про відмову в наданні учасникам АТО дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по два гектари кожному для ведення особистого селянського господарства. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Таким чином, суд своїм рішенням не підтримав претензії учасників АТО на земельні ділянки поблизу каменя Незалежності під індивідуальне житлове будівництво.

Кожна зі сторін водночас і виграла, і зазнала поразки. З одного боку, міська рада отримала можливість не виділяти ветеранам АТО землю для індивідуального житлового будівництва в центрі міста, з іншого — її зобов’язали виділити землю ветеранам під особисте селянське господарство.

Обидві сторони судового протистояння торік подали апеляційні скарги на це рішення суду. 12 лютого цього року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у цій справі. Рішення суду: апеляційні скарги Калуської міської ради та восьми ветеранів залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року — без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття, тож міській раді дали місяць на те, щоб виділити ветеранам АТО земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та подати до суду звіт. Термін збіг 12 березня.

25 березня Івано-Франківський окружний адміністративний суд продовжив строк подання звіту про виконання рішення суду ще на місяць. Як випливає з постанови суду, 13 березня Калуська міська рада подала звіт про виконання рішення суду, а точніше пояснила чому його не виконали і землю учасникам АТО не виділили. Аргументи такі: постанову суду від 12 лютого представник міської ради отримав лише 4 березня,  попередня сесія міської ради відбулася раніше, 27 лютого, тож питання виконання рішення суду на її розгляд не виносилося. Чергова сесія Калуської міської ради запланована на 26 березня і міська влада запевнила суд, що питання виділення землі для ведення особистого селянського господарства винесуть на її розгляд. А ветерани АТО, в свою чергу подали до суду клопотання про накладення на керівника відповідача — міського голову штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду. Розмір такого штрафу — від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.  Рішенням від 25 березня суд вирішив міського голову поки не штрафувати, натомість встановив новий місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду. Судовий розгляд такого звіту призначили на 24 квітня. Також у рішенні суд попередив міську раду: у разі не виконання ухвали суду у новий строк (фактично до 12 квітня) на керівника суб`єкта владних повноважень буде накладено штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це — понад 84 тис. гривень.

У березні сесія Калуської міської ради розглянула питання виділення учасникам АТО землі для ведення особистого селянського господарства, але не підтримала його. Тож фактично рішення суду залишилося невиконаним. Натомість на початку квітня Калуська міська рада подала до суду заяву про роз’яснення судового рішення, але суд залишив її без розгляду. Таким чином, вірогідно, що на міського голову таки буде накладено чималий штраф.

Між тим, Калуська міська рада вперто не бажає виділяти учасникам АТО по 2 га землі у Підгірках, не погоджується з попередніми рішеннями судів і 24 березня (тобто ще до сесії) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення обласного і апеляційного судів. 14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс ухвалу, якою скаргу залишили без руху — міська рада пропустила строк на касаційне оскарження (його можна поновити), а також недоплатила понад 1,5 тис. гривень судового збору. Втім Верховний Суд надав міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги — десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Не влаштовують рішення судів і ветеранів АТО. 1 квітня вони також подали касаційну скаргу до Верховного Суду, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 14 квітня, касаційне провадження за скаргою ветеранів АТО відкрили.

А отже, відкритим залишається питання не лише виділення восьми ветеранам АТО землі у Підгірках для ведення особистого селянського господарства, а й землі у центрі міста, біля Каменя Незалежності — під індивідуальне житлове будівництво. А також стягнення на їхню користь моральної шкоди.