Оновлення не станеться саме по собі і без нашої участі та наших зусиль, акцентує Олександр Сич Шановні краяни!
Від імені обласної ради вітаю вас зі світлим празником Воскресіння Христового!
В складних умовах цьогоріч ми відзначаємо цей Великий День!
До варварської пошесті на сході нашої держави, що за шість років вже завдала стільки бід українському народові, додалася ще й світова пошесть вбивчого вірусу.
Поряд з нами страждають мільйони людей на всій земній кулі. Люди хибно тішилися, що глобалізація їм дарує можливість без перешкод бувати в найвіддаленіших закутках планети, ділитися з кимось і запозичати у когось досягнення сучасної цивілізації. Однак забули, що поряд з ними привозять додому також віруси і хвороби, з якими тамтешня людність вже давно зжилася, але які можуть бути смертоносними для інших народів.
Страждає заможна Європа, яка так cпогорда ось уже стільки років дивилася на наші біди, наочно демонструючи правдивість української приказки, що «ситий голодного не розуміє». Європа, яка замахнулася взяти самого Господа за бороду і поставити під сумнів його творіння та оголосила, що нації і національні держави вже вижили себе, мають бути ліквідовані і на їх місці створена єдина об’єднана держава – зі спільним кордоном, спільною економікою і спільною валютою. Однак, коли грянула біда, кожна з європейських держав закрила національні кордони, зачинилася у власній хаті і самотужки рятує свій народ.
Хвороба не зважає на соціальні статуси. Вона безжальна не тільки до знедолених, але й до тих, хто вважає, що з владним кріслом вродився і забере його з собою у потойбічний світ. І до тих, хто неправедно й часто на людських сльозах нажив величезні статки та вважав, що не треба бути чесним і справедливим, аби потрапити до раю, бо вже збудував собі рай на землі.
Епідемія застерігає і тих, хто недобрим словом поминаючи рідну землю, подався у світи шукати кращої долі. Однак забув, що від власної національної долі не втечеш, а позиченою вік жити не будеш!
Й коли недоля спіткала при битій дорозі, чимдуж поспішає до рідної хати, шукаючи в ній прихистку.
Чи маємо над цим всім зловтішатися?
Ні, бо зловтіха є гріхом і перечить Господній заповіді любити ближнього свого!Але не любити, віддаючи останню сорочку та пускаючи кожного перехожого не тільки в хату, але й за його забаганкою на піч! А любити, навчаючи добросусідського співжиття!
Але маємо з усього цього винести належні уроки!
Кожного разу, зустрічаючи Великий День Воскресіння Господнього, благаємо Його про оновлення й покращення навколишнього світу. Та при цьому забуваємо, що самі є Його творінням, а отже й інструментом Його волі. А тому пам’ятаймо, що оновлення не станеться саме по собі і без нашої участі та наших зусиль. Якщо й можна безкарно паразитувати на праці ближнього, то Господь ніколи не дозволить паразитувати на Ньому.
Сьогоднішня епідемія коронавірусу і той безлад, який він викликав у світі, є Господнім знаком спинитися у шаленому темпі глобалізованого життя й замислитися над його сенсом. Затямити уроки й постаратися стати кращими. Перш за все – мати гідність і бути собою, а не запобігливо схилятися перед всім чужинецьким! Цінувати і плекати споконвіків витворений спосіб життя! Берегти родину, націю і державу! Формувати та оберігати мудру і шляхетну національну еліту, яка у скрутну хвилину спроможна буде вказати правильний шлях прямування! Обирати з-поміж себе кращих і творити у власній державі чесну, освічену і досвідчену владу, аби не втікати світами, а творити свою долю та долю своїх дітей і внуків на рідній прабатьківській землі.
Дорогі краяни!
Щиро вітаю зі святом Воскресіння Христового!
Нехай воскреслий Ісус і Матінка Божа обдарують всіх нас своєю благодаттю, дарують всім міцного здоров’я, а в наших родинах і на всій українській землі хай запанують мир, любов, злагода й достаток!
Веселих і радісних свят!
Христос Воскрес!
Голова Івано-Франківсько обласної ради Олександр Сич