Практику психологічного впливу запозичили в інших країн, зізнається Віктор Ляшко Закривати парки та сквери на період карантину задля недопущення поширення нового коронавірусу COVID-19 з точки зору епідеміології не було потреби. Ці заходи застосували, щоб психологічно вплинути на українців і показати масштаби небезпеки, яку може завдати невидима інфекція.
Про це заявив заступник міністра охорони здоров'я — головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко в ефірі "Україна 24", інформує ТСН:
"Чому ми не можемо запускати одразу громадський транспорт? Не скільки мене турбує проблема інфікування в громадському транспорті, а наскільки відкривається доступність і розпочинається внутрішня міграція населення. Замість того, щоб ізолюватись, люди, маючи транспорт, який буде вільно пересуватися, будуть навіть без нагальної потреби відвідувати певні місця, тобто на ті ж ринки "для екскурсії" проїдуть люди похилого віку. Ми це відмічали і знаємо, як це відбувається. Тому велика міграція призводить до порушення всіх принципів карантину".
Закриття парків, дезінфекцію доріг проводили швидше для психологічного ефекту, пояснив головний державний санітарний лікар:
"Ми коли закривали свого часу парки, робили обприскування доріг, це знову ж таки було питання не стільки впливу на епідеміологічний процес, скільки на психологічний процес. Закриття парків, немає відчуття такого, що все безпечно, люди більше психологічно готувалися до того, що треба дотримуватися карантину. Відчуття тривоги".
Цю практику психологічного впливу запозичили в інших країн, зазначив Віктор Ляшко:
"Коли я від самого початку аналізував ті заходи, які впроваджувалися в Китайській Народній Республіці, потім в Італії, також зі сторони точки зору епідеміології думав, а навіщо вони це роблять. Якщо це краплинна інфекція, вона не впливає, наприклад, на ці шляхи передавання. Потім, коли починали аналізувати, почали спілкуватися через послів з епідеміологами, вони розповідали, що люди не бачать, це невидима інфекція, то треба створити психологічний якийсь ефект. І завдяки цьому психологічному ефекту в людей з'являлося відчуття небезпеки і необхідність дотримання карантинних заходів, які запроваджувалися урядом".