Увечері всі спільно моляться, це дуже зближує родину Про сім'ю розповіла у соцмережі журналістка Сабіна Ружицька. Живуть Василь та Галина Яремчуки у центрі містечка, у великому двоповерховому будинку. Батько — греко-католицький священник, мама — домогосподарка.
Пані Галина дуже гарно виглядає та руйнує всі стереотипні уявлення про багатодітну змучену невиспану знервовану маму. Пані Яремчук акуратна, підтягнута (і це після 12 пологів!), весела, усміхнена і дуже щаслива.
"Усі наші діти — це Боже благословення. Я у стократ благословенний Всевишнім, можу щодня Йому служити, у мене живі й здорові родичі, чудова красуня дружина і 12 дітей!", — каже батько багатодітної родини.
На запитання, чи планували вони аж 12 дітей, подружжя в один голос відповідає, що вони не планували, запланував Бог.
Познайомилися Василь з Галиною у рідному селі Гута, на Богородчанщині. Страший на шість років парубок, який вже відслужив в армії та навчався у дяківській школі, три роки чекав допоки Галина "підросте". Коли дівчині виповнилося 18 з половиною років, молоді люди одружилися. Через рік народилася перша донька Павлинка, вона майбутня фармацевтка. Іван навчається на фізика в Прикарпатському університеті. Хлопець ремонтує побутову техніку, комп’ютери та мобільні телефони. 16-річна Марія має хист до іноземних мов, Василь любить точні науки, грає на скрипці, Галина музикує на бандурі і цікавиться економікою, Василина також грає на бандурі, Іван — волейболіст та цимбаліст, Степан витинає на акордеоні, Йосиф мріє стати гітаристом. Ілля та Вікторія люблять малювати. Наймолодшій Анні — більше року.
Це може здатися неймовірним, але у великій родині немає режиму дня. Старші встають о 06:30, збираються та їдуть на навчання до Івано-Франківська, за ними через кілька хвилин прокидаються молодші школярі та йдуть на навчання. Додому діти повертаються о 15:00-16:00, їдять та виконують домашні завдання, дошкільнята граються. За пустощі дітей карають відмовами у розвагах та довгою повчальною розмовою з батьком. Увечері всі спільно моляться, це дуже зближує родину. Спати лягають о 22:00, старші можуть й пізніше, бо вчаться.
Пані Галина розповідає, що старається давати дітям здорову їжу, менше солодощів, газованих напоїв, копченого та смаженого. Натомість у меню щодня рисова, пшенична, пшоняна, гречана каші, овочеві салати, супи, борщі, багато фруктів, сир, варена курятина і телятина, свинина, котлети на пару, мед, горіхи, сухофрукти. Чого скільки готує, мама не рахує, в середньому варить на один раз дві 8-10-літрові каструлі. Замість хліба пані Галина пече дітям коржики з цільнозернової муки і льону, дуже смачні та поживні. Картоплі вживають мало. У неділі та свята мама зі старшими доньками ліплять більше 200 штук вареників або пельменів. П’ють натуральні соки, компоти, молоко.
Через раціональне харчування діти майже не хворіють. Живуть діти по троє-четверо в просторих кімнатах, де є спільна шафа, ліжка, тумбочки та 1-2 письмових столи. У будинку два поверхи, великий підвал і горище. Біля хати — невеличкий город, де садять овочі, зелень, картоплю, є виноград та кілька ягідних кущів. З живності: 10 курок, 6 кіз, яких доїть лише батько, і чорна собака Рукавичка. Одягу та взуття Яремчукам не бракує, та дуже дорогих іграшок чи смартфонів діти не мають. Але вони добре розуміють, що не в цьому щастя. І їм навіть заздрять друзі, бо в дівчат та хлопців з багатодітної родини удванадцятеро більше підтримки, допомоги, розуміння, любові та щастя.
Фото: Сабіна Ружицька та з родинного архіву Яремчуків