Калуське підприємство «Карпатнафтохім» є єдиним виробником полімерної сировини в Україні 28 травня відповідне повідомлення опубліковане в газеті «Урядовий кур’єр». Як зазначено в публікації, рішення набере чинності за 10 днів.
Заявником щодо необхідності введення такого мита в лютому 2020 року виступило калуське підприємство «КАРПАТНАФТОХІМ», що є єдиним виробником полімерної сировини в Україні. Загалом в Україні нараховується більше 50 підприємств, що переробляють полімери на кінцеву продукцію, там працює понад 30 000 людей, пише Mind.
Переробники полімерів об’єдналися, щоб захистити свій бізнес і робочі місця, адже вважають, що введення мита загрожує повною втратою частини виробництв та підвищенням цін на кінцевий товар, що також призведе до скорочення власного виробництва. До 20 травня переробники підготували та передали в Міжвідомчу комісію матеріали зі своїми аргументами за захист імпорту полімерної сировини.
Проте ще до розгляду цих матеріалів урядовці проявили незрозумілу спритність і лише за два місяці ухвалили рішення на користь підприємства з російським корінням. Хоча, згідно із законом «Про зовнішньоекономічну діяльність», на процедуру розслідування відводиться від 270 до 330 днів.
Сьогодні українські полімерники готуються до судових позовів, серед яких розглядається і можливість звернення до Всесвітньої організації торгівлі.
Кому належить «Карпатнафтохім»? Полімери — полівінхлорид (ПВХ) і поліетилен (ПЕ) — використовуються у виробництві віконного та дверного профілю, кабельній і трубній продукції, харчовій, фармацевтичній та промисловій упаковці тощо. Це одні з найперспективніших матеріалів у сучасній економіці, тому країни приділяють особливу увагу розвитку цієї галузі.
На початку 2000-х років концерн «Оріана» (Калуш, Івано-Франківська обл.) було поділено на кілька підприємств. Цех нафтохімії через свою дочірню фірму з Нідерландів купила російська нафтова компанія «Лукойл» і перейменувала його на ТОВ «Карпатнафтохім» (КНХ). Довгий час у Калуші просто переробляли дизельне пальне на рідкий етилен і по прямому трубопроводу продавали в Угорщину. Виробляти з етилену складніші ПВХ та ПЕ російські власники почали ближче до 2010-х.
У 2014-му, після анексії Криму та початку війни на Донбасі, росіяни в Нідерландах просто переоформили свою компанію Lukoil Chemical B.V. на українських власників, назвавши її KARPATY CHEMICAL B.V., а кінцевими бенефіціарами стали Ільхам Мамедов та Ігор Шуцький. Обидва працювали в структурах «Лукойлу» в Україні.
У 2012 році ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» вже зверталося до уряду України з вимогами ввести антидемпінгове мито на полімери. Уряд Миколи Азарова майже два роки розглядав справу, і врешті-решт відмовив. Не останню роль відіграв і той факт, що у 2011 році було зупинено Лисичанський НПЗ, який теж випускав полімери. Але власник, російська нафтова компанія ТНК, вирішила, що завод в Україні нерентабельний, і просто закрила його, кинувши напризволяще. Отже, з 2012 року «Карпатнафтохім» фактично став монополістом на ринку.
Які аргументи навів «Карпатнафтохім» на користь мита? У 2017 році, коли міністром енергетики був Ігор Насалик, колишній міський голова Калуша, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» вже отримало пільги: скасування акцизів на дизель та скраплений газ, що використовують у своєму виробничому циклі. Тим не менше, в лютому 2020-го підприємство подало документи на антидемпінгове розслідування. Підставою назвали значне зростання імпорту полімерів за останні кілька років, через що відбулося падіння обсягів продажу на 5%. «Карпатнафтохім» заявляє, що готовий самостійно задовольнити всі потреби українських споживачів полімерів.
Вітчизняні імпортери полімерів, навпаки, кажуть, що за останні роки імпорт впав у кілька разів. Абсолютні дані по імпорту, а також порівняльні таблиці мало б надати Міністерство економіки, а заслухати цю інформацію Міжвідомча комісія мала б на публічних громадських слуханнях. Так само, як й інші аргументи виробників полімерної продукції, якими вони заперечують, що «КАРПАТНАФТОХІМ» виробляє необхідну номенклатуру продукції і в достатній для всіх кількості та якості.
Чому інші проти? Попереднє обмежувальне мито у 18% комісія ввела без дотримання законних процедур, так і не вислухавши іншу сторону антидемпінгового розслідування. Багато хто з цих 50 підприємств, що імпортують полімери, виступають також і експортерами вже готової продукції набагато вищого переділу. А мито, відповідно до задуму, діятиме і в період судових процесів, які готові ініціювати полімерники. Тож гравці ринку побоюються, що невдовзі Україна може втратити не лише робочі місця, ринки збуту, а й статтю експорту, яка приносить валюту в країну.
"Я хочу звернути увагу на те, що кожна з зацікавлених сторін має право доводити свої аргументи, переконувати в їх достовірності, обґрунтованості, правдивості. Для цього закон передбачив чітку процедуру проведення розслідування, обов’язковим етапом якого є громадські слухання", — зауважив Олег Слободяник, юрист, що представляє інтереси ТОВ «Альфаполімер Україна».
Видання Mind оприлюднило аргументи виробників полімерної продукції проти введення обмежувального мита:
Олександр Симонов, директор з маркетингу і продажів ПАТ «Одескабель» (950 співробітників, завод 71 рік на ринку):
"Історично так склалося, що всі високотехнологічні кабельні рішення ми отримували з Європи. Навіть зовсім нещодавно не мали матеріальної бази, щоб забезпечити сучасні вимоги до телекомунікаційної і енергетичної продукції, адже вони повинні працювати десятки років. Саме тому ми і імпортуємо понад 90% видів сировини і матеріалів.
Разом із тим за останні 10 років наше підприємство вклало в покращення технологій 33 млн грн, щоб конкурувати на європейському ринку. І сьогодні 30% нашої номенклатури відвантажується за кордон.
Ми не можемо купувати в компанії КНХ жоден матеріал. Отже, із запровадженням антидемпінгового мита, і ми, і наші колеги втратимо змогу виробляти продукцію для телекомунікаційного ринку. Як і можливість конкуренції на щільному європейському ринку, бо купувати там сировину, сплачуючи таке мито, а потім виходити на той же ринок, абсолютно неможливо.
Ми втратимо висококваліфікованих співробітників, яких вчили десятки років, команду, а заразом і можливість розвивати енергетику і телекомунікації на українському ринку".
Володимир Чайка, керівник ПАТ «Південкабель», Харків (954 співробітники; обсяг реалізації продукції понад 2 млрд грн на рік):
"Ми виробляємо кабельно-провідникову продукцію енергетичного призначення, яка використовується в шахтах, метрополітені, атомній енергетиці, телекомунікаційних системах, цивільному будівництві. Зокрема, у системах безпеки, які працюють у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Вимоги до таких кабелів виставляють дуже високі.
Ми споживаємо матеріали, що підпадають під розслідування, на $2,5 млн, а виробляємо продукції на $43 млн, з якої 15-18% постачаємо на експорт. У собівартості нашої продукції 8–10% складають імпортовані полімери. Введення обмежувального мита призведе до колапсу на ринку, бо він сьогодні дуже жорсткий, і 1-2% в ціні відіграють значну роль в реалізації продукції.
Розслідування, що завели, йде проти усієї логіки і захищає інтереси лише одного підприємства — «Карпатнафтохім». І зовсім не враховує інтереси інших виробників і споживачів України. Немає достатньої оцінки наслідків. Зупинка виробництва буде невідворотною".
Ігор Домнич, співзасновник ТОВ «Промінвест Пластик» (350 співробітників; обсяг реалізації продукції 800 млн грн на рік):
"Ми споживаємо смоли ПВХ на $5 млн, а експортуємо продукції на $25 млн. Навіть при введенні невеликого мита, я не кажу вже про 10–20%, на основний вид сировини експортний напрямок для нашого підприємства можна буде ховати, а разом з ним і 350 робочих місць.
Наша спеціалізація – виробництво компаундів для кабельно-провідникової продукції, споживачі — кабельні заводи. Якщо ми змушені будемо підвищити ціни на свої комплектуючі для цих заводів, чия кабельно-провідникова продукція на сьогодні має 3–5% рентабельності, вони просто «ляжуть». До асоціації «Укрелектрокабель» входить 15 кабельних заводів України, там 3500 робочих місць, обсяг продукції на 6,5 млрд грн, відповідні податки. А ще є десятки невеличких кабельних заводів, які також використовують нашу продукцію. Вони не виживуть".
Ігор Стрілець, керівник ТОВ «Торговельний дім «Євротрубпласт» (400 співробітників; обсяг реалізації продукції 1 млрд грн на рік):
"У нас працює два заводи і торговий дім. Виробляємо труби для газової промисловості, водогонів, каналізації, спеціалізовані труби. На це потрібні спеціальні бімодальні марки поліетилену, вони фарбовані – чорні, жовті, сині.
«Карпатнафтохім» навіть теоретично не може такі виробити: їхня схема виробництва видає лише одну марку ПЕ, що використовується для упаковок. Продукцію КНХ у своєму виробництві ми використовуємо лише на 3%, для безнапорних систем.
Процесингова вартість переробки матеріалів у трубах складає 5–10%. І при введенні мита навіть у 6,5% (хоча розмови йдуть про більшу ставку) це буде вся вартість, яку отримують наші заводи при виробництві готової продукції. Ми змушені будемо їх закрити і звільнити 60% робітників.
У нашої групи є заводи в Латвії, Австрії, Білорусі, возитимемо продукцію з інших країн. Якщо з часом мито і скасують, відновити виробничі потужності буде важко. З персоналом і зараз складно, а тоді кваліфіковані спеціалісти поїдуть до тієї самої Європи або Росії. І ліквідне обладнання доведеться розпродати".
Мар’яна Глоба, юрист ТОВ «Маядо» (компанія зі 100% іноземним капіталом):
"Наше підприємство виготовляє віконні та дверні ПВХ-профілі, основним компонентом яких на 70–90% є ПВХ-смола. Ми підтримуємо українське виробництво і активно співпрацюємо з КНХ. Проте у 2019 році у нас виникла така ситуація, що в період найбільшого попиту на профіль КНХ не впорався з виробництвом – і виник дефіцит сировини. Ми змушені були терміново імпортувати вказаний товар.
Щодо якості сировини КНХ, то все залежить від партії. А це, відповідно, позначається на готовій продукції і на фінансових результатах, оскільки доводиться регулювати сировинний склад ПВХ-профілю. Із введенням мита ціна нашого ПВХ-профілю зросте до європейського рівня, тож виробники ПВХ-вікон і дверей, швидше за все, переорієнтуються на імпортований. А наше підприємство припинить виробництво через нерентабельність".
Виробники полімерної продукції вже направили листи до президента і прем’єр-міністра з проханням розібратися ретельніше в ситуації із введенням мит на користь потенційного монополіста. А також зареєстрували петицію — звернення до президента України із закликом посприяти скасуванню мита на полімери.
В Україні взагалі складається досить неоднозначна ситуація із введенням обмежувальних мит. Минулого року уряд ввів мито на рідкий хлор, який у країні виробляє лише «Дніпроазот», ціна продукції відразу ж зросла і для водоканалів, і для металургів. Сьогодні відновилися спроби ввести мито на російський дизель та бензин, хоча в нас майже монопольним його виробником є Кременчуцький НПЗ. Триває багаторічне протистояння аграріїв і виробників добрив щодо заборони імпорту низки добрив з-за кордону, хоча в Україні майже 90% їх виробництва контролює один олігарх.
Зняти підозри в тому, що уряд «грає» на одній «зацікавленій» стороні, може лише прозоре відкрите розслідування із публічними слуханнями та об’єктивними оцінками. Але саме цього наразі не відбувається.
