Пам’ять на обличчя погіршується після 30-34 років, а на імена — після 20-ти

Не вірте, якщо вас називають злопам’ятним. Адже з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% — хороших. А ще, виявляється, ми починаємо забувати ще в дитинстві. Дитячі спогади згасають не в дорослому віці. І ми вигадуємо «кохання з першого погляду»
Переглядів: 5792
Любов Капець поділилася цікавими фактами про людську пам’ять

Лікар-невролог Калуської ЦРЛ Любов Капець розповіла цікаві факти про людську пам’ять, повідомляють "Вікна".

З наукової точки зору пам’ять — набір закодованих нейронних зв’язків у мозку. Це відтворення минулого досвіду шляхом активації нейронів, які були у ньому задіяні. Вона більше нагадує набір пазлів, аніж чітко структуровану систему. Це не бібліотека файлів, а колаж із елементів, розкиданих у різних частинах мозку.

За словами Любові Капець, виділяють два основних типи пам’яті: короткострокову і довгострокову. Перша — зберігає невеликі обсяги інформації протягом короткого часу, зазначила лікар Калуської ЦРЛ:

"Ми користуємося нею одночасно з іншими розумовими процесами. Наприклад, запам’ятовуємо номер телефону, який нам диктують, доки ми розблоковуємо свій смартфон. Це так звана робоча пам’ять, і ступінь її розвитку є одним із індикаторів загального інтелекту людини. У свою чергу, довгострокова пам’ять також поділяється на свідому й несвідому. Зазвичай, коли ми говоримо про запам’ятовування, ми маємо на увазі свідому пам’ять, тобто щось, що ми можемо пригадати «на вимогу». Вона буває епізодичною, тобто відповідає за якісь певні події чи епізоди нашого життя, і семантичною, до якої відносяться всі наші засвоєні знання. Наприклад, два, помножене на два, буде чотири. Саме свідома пам’ять страждає від хвороб на зразок Альцгеймера".

Двері допомагають забувати

Любов Капець поділилася цікавими фактами про людську пам’ять:

— Наш мозок може зберігати неймовірні обсяги інформації. Вчені регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті. За останніми даними, це 2,5 петабайтів даних;

— Ми починаємо забувати ще в дитинстві. Дитячі спогади згасають не в дорослому віці. Так, діти у 5-7 років пам’ятають 60% того, що відбувалося раніше, а 8-9-річки мають лише 40% тих самих спогадів;

— Двері допомагають забувати. Як казав Йосип Бродський: «Не виходь із кімнати, не роби помилку». Прохід крізь двері наш мозок сприймає як закінчення якоїсь події. Імовірність щось забути, якщо ви вийшли з кімнати, зростає втричі;

— Ми погано запам’ятовуємо звуки. 65% усіх людей для ефективного навчання потребують бачити інформацію. Щодо сприйняття на слух, то в пам’яті лишається лише 1/5 інформації;

— Пам’ять на обличчя погіршується після 30-34 років, а на імена — слабне вже після 20-ти;

— Хороше пам’ятається довше. Не вірте, якщо вас називають злопам’ятним. Адже з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% — хороших;

— Телебачення таки «роз’їдає мізки» Кожна зайва година на день перед телевізором на 1,3% підвищує імовірність розвитку хвороби Альцгеймера у людей віком 40-59 років;

— Погіршилась пам’ять? Сходіть до ендокринолога. Люди, які мають проблеми зі щитовидною залозою, часто відзначають погіршення пам’яті й зниження концентрації уваги.

— Шульги мають ліпшу пам’ять. Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Справа у тому, що у них більш розвинене мозолисте тіло, що сполучає півкулі мозку;

— Ми вигадуємо «кохання з першого погляду». Коли ми пригадуємо перші дні знайомства з коханими, ми переносимо на ці спогади свої нинішні почуття і починаємо вірити, що так воно й було. Хороша новина — іноді все справді з першого погляду.

 Медитація і подорожі поліпшують пам’ять

Любов Капець радить, якими методами можна поліпшити пам’ять:

— Щоб пригадати, закрийте очі. Так можна пригадати на 23% більше інформації. Трюк досить простий:  ви блокуєте все, що вас візуально відволікає;

— Медитація поліпшує пам’ять. Студенти, які 4 рази на тиждень медитували впродовж 45 хвилин, отримували значно кращі бали на іспитах;

— Задрімайте, щоб краще запам’ятати вивчене. 40-хвилинний сон після навчання на 25% поліпшує результати запам’ятовування;

— Заняття спортом поліпшують пам’ять. Ви качаєте не лише м’язи, а й мозок, адже фізична діяльність поліпшує роботу гіпокампа, що відповідає за зберігання інформації в мозку, насичуєте його киснем;

— Нюх — наша машина часу. Помічали, як швидко запахи здатні переносити нас у яскраві спогади минулого? А все тому, що нюхові цибулини тісно пов’язані з вищезгаданим гіпокампом;

— Пейзажі корисні для пам’яті. Час на природі діє подібно до медитації та занять спортом. Цікаво, що навіть фотографії природи поліпшують здатність запам’ятовувати;

— Незвичні шрифти допомагають краще засвоювати інформацію. Варто було змінити шрифти в підручниках, як студенти краще склал іспити. Адже незвичне важче забути;

— Сказане уголос краще запам’ятовується. Хочете про це поговорити? Наша довгострокова пам’ять любить, коли їй читають уголос. Скористайтеся цим, коли необхідно запам’ятати важливу інформацію;

— Відома американська автомобільна корпорація General Motors своїм коштом відряджає найкращих менеджерів на піврічні курси з теорії мистецтва для поліпшення роботи мозку. Після повернення вони генерують блискучі ідеї, які покривають витрати. Тому творимо: малюємо, віршуємо, фотографуємо. Будь-яка творча робота допомагає мозку перекомпоновувати нейронні зв’язки та народжувати вдалі ідеї;

— Ефективність роботи мозку залежить від здатності викинути зайву інформацію  та зосередитися на головному. Тому освоюємо корисні техніки — релаксацію і концентрацію. Медитації, молитви та мантри в різних культурних традиціях спрямовані саме на зупинку потоку думок і безконтрольної розумової активності;

— Якщо геніальна ідея не поспішає народжуватися, можливо, мозок просто перевтомився і потребує відпочинку. Найкраще розслаблюють обидві півкулі фізичні навантаження. Після чи під час занять у спортзалі або миття до блиску вікон правильні рішення відвідують частіше. Прогулянки у швидкому темпі 20–30 хвилин на день також дуже корисні для тренування мозку;

— Музика неабияк впливає на активність мозку. Інше питання, які саме мелодії допомагають у розумовій діяльності. Аби знайти відповідь на це питання, було проведено чимало досліджень. Частіше за все виявлялося, що мелодійна мажорна музика, особливо класична, підвищує ефективність роботи мозку. Також було виявлено, що будь-яка негучна фонова музика стимулює абстрактне мислення і сприяє креативу;

— Як тренувати мозок без докладання зусиль? Подорожуйте! Подорож — це завжди нові враження, а нові враження просто вимушують мозок працювати активніше. Немає нічого більш згубного для його роботи, ніж монотонність, і ніщо так не стимулює його, як нові обставини й зміна декорацій;

— Без спілкування неможливе повноцінне формування розумових здібностей дитини, а в дорослого воно має неабияке значення для їх підтримки і розвитку. Навіть жартівливі балачки з друзями — це, так чи інакше, обмін інформацією. Звісно, найбільш корисним буде спілкування з розумними людьми, в ідеалі — розумнішими за вас. У цьому випадку ви змушені «підтягуватися» до рівня співрозмовника.

Лікар-невролог зазначила, що найбільше заважають тверезо мислити гнів, занепокоєння, сум, роздратування. Усі ці негативні емоції руйнівно впливають на префронтальну кору головного мозку, яка відіграє важливу роль у логічному мисленні. Тому потрібно визначити, які засоби боротьби з внутрішнім негативом найкраще допомагають саме вам. Універсальні помічники — повноцінний сон, заняття спортом). Іноді у хвилини гніву або суму достатньо лише згадати, що ці емоції заважають обирати правильні рішення.

Любов Капець зауважує:

"Щоденно працюйте над своєю пам’яттю, тренуйте її, «заохочуйте» її, творіть. Але пам’ятайте – у випадках, коли прогресує погіршення її функції, зверніться до спеціалістів".

Ірина КМІТЬ, журналістка