Під тиском громадськості ПНУ відклав спорудження Хресної дороги на горі Піп Іван

Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок, університет прийняв рішення після створення мистецької частини проєкту не переходити до наступного етапу його реалізації, інформують "Вікна".

І все університет не відмовився від самої ідеї прокладення Хресної дорого, як випливає із заяви:

"Адже сама ідея проєкту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні. Тож, інформуємо, що університет не розпочне інфраструктурну частину проєкту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети".

Університет розглядає Карпати як цілісну екосистему, йдеться у заяві. Внеском у збереження і дослідження екосистеми та безпеку туристичного руху на Чорногірському хребті стало створення Міжнародного наукового центру "Обсерваторія" за ініціативи Прикарпатського та Варшавського університетів. І на його базі буде створено науково-освітній центр з екологічного моніторингу транскордонних впливів. Протягом останніх років обидва університети надають всебічну проєктну підтримку функціонуванню на вершині гори Явірницькому рятувальному посту Управління ДСНС в Івано-Франківській області, який забезпечений всім необхідним спорядженням та пройшов неодноразові тренування спільно з польськими рятівниками. Саме завдяки цьому підрозділу, який працює у стінах МНЦ "Обсерваторія", врятовано десятки людських життів та внаслідок системних інформаційних повідомлень відвернуто небезпеку загрози життю десяткам тисяч шанувальників гірського туризму, зазначають у ПНУ.

Йдеться не тільки про збереження унікального біологічного і ландшафтного різноманіття, а про розвиток регіону завдяки туризму, а також про збереження культурної та духовної спадщини, наполягають у ПНУ:

"Нагадаємо лише про окремі університетські проєкти. Багатотомні видання про сакральні пам’ятки Карпат — "Старожитності Гуцульщини", "Великий Скит у Карпатах", "Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах", діалектологічна праця "Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові", спільний проєкт з університетами Аппалачі (США) "Гірська школа українських Карпат", проєктування Нової редакції Програми Літопису природи для заповідників і національних природних парків та багато інших фундаментальних досліджень".

У заяві ПНУ йдеться про вдячність всім небайдужим за дискусію, оскільки вона "відкрила для університету нові проблеми, які потребують не емоцій, чи одноразових акцій, а системної, клопіткої і багатолітньої роботи з метою збереження екосистем Карпат".

Дискусії, які виникають в соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю, тощо, акцентують у ПНУ. І не полишають ідеї Хресої дороги:

"Саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору".

У ПНУ вийшли із ініціативою інформаційно-просвітницького проєкту. На сайті Міжнародного наукового центру "Обсерваторія Білий Слон" та на дискусійному форумі сайту проєкту Адаптації колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIMREC) створять відеокурси для туристів-початківців та науково-популярні розповіді про духовну спадщину, минуле і сьогодення  жителів Карпат.

Нагадаємо, як повідомляли "Вікна", від підніжжя гори Піп Іван (Чорногірський) до самої її вершини ПНУ анонсував спорудження цього тижня екуменічної Хресної дороги зі стаціями.

Урочисте відкриття та освячення Хресної дороги представниками всіх християнських конфесій було заплановано на 14 серпня. Вона б стала найдовшою та найскладнішою з усіх існуючих.

Стації у вигляді камінних бриль у зріст людини із вмонтованими у них таблицями мають відображати останні моменти життя Ісуса Христа на його шляху до Голгофи.

Начальник відділу туризму Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Передерко у соцмережі заявив, що він категорично проти того, щоб "паплюжити Карпати отаким невігласним вишиватництвом".:

"Мені дуже соромно, що наша гордість — наш Піп Іван (Попіван) — може бути знищений недолугими ідеями псевдохристиян. Не руйнуйте природне середовище там, де тисячі років була цивілізація — цивілізація наших далеких і близьких предків. Кожній епосі притаманні свої цінності і не нам судити, які покоління були ближчими до Бога. Чорна гора і обсерваторія на ній — це наш туристичний бренд, не варто піддаватись на популістські пропозиції окремих малолюдей".