Як випливає зі змісту заяви, 4 червня близько 16.00 калушанин повернувся додому, в квартиру на вул. Грушевського, яка належить йому з 1997 року. Підійшовши до квартири, чоловік виявив, що дверна коробка і полотно вхідних дверей пошкоджені, а замки — розрізані і валяються на підлозі. Двері були відчинені, а в кімнатах квартири перебували близько десятка невідомих власнику людей. Більшість — у масках і розмовляли між собою російською мовою.
Ось як описав чоловік події того дня у своїй заяві:
«В квартирі був безлад, відкриті двері шаф, відсунутий диван, на підлозі та інших поверхнях – сліди крові. На моє запитання, що взагалі відбувається у моїй квартирі, молодий російськомовний незнайомий мені чоловік сказав, що у мене був обшук. При цьому присутні у квартирі не пред’явили мені жодних документів, якими би підтверджувалися їхні особи чи повноваження. Також і в мене ніхто не питав відповідних документів. На моє справедливе обурення, молодий російськомовний чоловік дав мені документи, серед яких — ухвалу слідчого судді Приморського районного суду Одеської області від 01.06.2020 року про надання дозволу на проведення обшуку у моїй квартирі, в якій начебто проживає особа, яка проходить по тогорічній кримінальній справі в м. Одеса. Водночас у цій же ухвалі вказано, що відомості щодо вказаної особи про право власності на вказану квартиру, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності, відсутні. Також мені надано протокол обшуку, згідно якого нічого не виявлено і нічого не вилучено».
При цьому калушанин не отримав відповіді, яке право мали ці невідомі йому люди виламувати двері в приватне помешкання, проникати в житло його родини, нишпорити в особистих речах, а також — звідки взялася кров і кому вона належить. Натомість, у нього запитали про особу, причетну до злочину в Одесі. Калушанин у заяві пояснив:
«Таку особу я не знав, не знаю і навіть ніколи про таку не чув, сам постійно проживаю у Калуші з родиною, а у зазначеній квартирі — з 1997 року. Про події злочину в 2019 році в Одесі я не знаю і не чув».
Без пояснень незнайомці покинули помешкання, а калушанин, який залишився в розгромленій квартирі, викликав поліцію. Як випливає із заяви, на виклик прибув екіпаж поліції, проте у квартиру ніхто не зайшов, а лише поспілкувалися надворі з особами, які проводили обшук. Після цього обуреному чоловікові довелося знову телефонувати на «102». Згодом на виклик усе ж прибув поліцейський наряд, який відібрав заяву щодо проникнення в житло і пошкодження майна. Однак, як випливає із заяви, сліди погрому поліцейські не зафіксували і змиви крові не відібрали.
У своїй заяві калушанин посилається на ст. 223 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно з якою при проведенні слідчих дій, спрямованих на збирання доказів, слідчий має вживати належних заходів для забезпечення присутності під час їх проведення осіб, чиї права і законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Крім того інша стаття цього кодексу (236)визначає, що обшук житла повинен відбуватися у час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ним володіє. Як випливає із заяви, сусіди повідомили «маскам», що власник квартири зранку на роботі, проте вони все одно вломилися у квартиру.
Калушанин у своїй заяві зазначає:
«Псування майна правоохоронцями допускається виключно тоді, коли ними отримано відмову відчинити двері, в інший спосіб на виламування вхідних дверей у них немає права. Тому факт зламу дверей і інше пошкодження мого майна, поєднане з порушенням недоторканості житла свідчить про перевищення правоохоронцями своїх службових повноважень, адже ніхто не перешкоджав їм отримати у встановленому порядку відомості з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру права власності про власника квартири і провести обшук за моєї присутності в спосіб, визначений законодавством, без порушення моїх прав і без псування мого майна.
Вважаю, що проведення обшуку в моїй квартирі 4 червня 2020 року – це акт вандалізму і свавілля. Проведення цих дій здійснено з перевищенням службових повноважень, що свідчить про ознаки правопорушень, передбачених ст. 162 ч. 2 та 365 ч. 1 Кримінального кодексу України».
Для інформації: стаття 162 — Порушення недоторканності житла. Частина 2 передбачає, що незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, вчинені службовою особою караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Стаття 365 — Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Частина 1 передбачає, що перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як повідомила «Вікнам» адвокат калушанина Анна Вороняк, станом на 9 червня відомостей про даний випадок до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено. Хоча це мали зробити впродовж 24-х годин після подання заяви з повідомленням заявника і наданням йому копії витягу з реєстру. Це стало підставою оскарження бездіяльності калуських правоохоронців до суду. За словами Анни Вороняк, це перший такий випадок у її практичній роботі. Крім моральної шкоди, чоловік та його родина також зазнали матеріальної, адже довелося усувати наслідки візиту правоохоронців, зокрема, встановити нові двері до квартири.