Василь Локатир — автомеханік, який вибудовує життя як художник Працює художник у просторій майстерні під пильним "наглядом" власних авторських робіт. Кольорові фарби, пензлі гармонійно вписуються у незабутню творчу атмосферу. Малювати любить здебільшого наодинці, слухаючи музику. Каже, що іноді сторонній погляд не дозволяє йому створити те, що він хотів, і навіть може пропасти натхнення.
У коментарі «Вікнам» Василь Локатир зізнався, що багато людей не сприймають сучасного мистецтва, в тому числі і його роботи. Досить часто люди мають сміливість говорити, що "наляпати" фарби на полотно — це легко. Хоча, насправді, бажаного ефекту буває важко добитися, каже художник:
"Найбільша проблема, щоб фарби не змішалися. Можна подумати, що накидав будь-що і маємо картину. Насправді — ні. Якщо даєш багато фарби, вони починають змішуватися і сідати. Для того, щоб цього уникнути, треба почекати, щоб певна фарба трохи загусла".
Митець надає перевагу великим полотнам. Своїм картинам назв принципово не дає, адже вважає, що в абстракціонізмі кожен поціновувач мистецтва бачить щось своє неповторне та індивідуальне. У всіх роботах використовує чорний колір, за який художника часто критикують, зізнається Василь Локатир:
"Деякі художники не використовують чорний колір, вважаючи, що він негативний. Я ж навпаки його обожнюю. Чорний колір використовую всюди, в будь-якій роботі. Без нього не можу обійтися, адже він додає контрастності. До прикладу, якщо накласти синій і зелений кольори, то виглядають вони одноманітно. А от чорний колір їх переділяє і дає межу".
Закцентував увагу художник на останній своїй роботі, на якій зображена Україна в реаліях. На картині переважають темні кольори з вкрапленням світлих смуг:
"Тут на цій картині показав своє бачення України, де ми перебуваємо, як ми живемо. На нас тиснуть і не дають можливостей для розвитку. Так, це можливо провокативно. Хтось побачить і подумає, що я хочу просто зганьбити, однак це не так. Це просто моє бачення. Так, світлі кольори присутні, бо якась світла неділя може бути, але загалом ми живемо у чорно-білих тонах".
Впадає в око ще одна незвична робота, у якій художник використав свої старі кросівки. Він прикріпив їх до полотна, на якому розлив фарби, а також прикріпив газетну статтю про коронавірус.
"Так я показую реальність і моє ставлення до коронавірусу. Ми його можемо розтоптати, просто не хочемо. Дехто його не хоче топтати, а хтось хоче перебувати", — прокоментував Василь Локатир.
Сваричівський художник не боїться виділятися з натовпу і бути сміливим. Навпаки — вважає це великою перевагою і впевненими кроками до успіху. Каже, що багатьох художників тримають певні принципи і правила, які не дозволяють по-справжньому розкритися.
Клієнтів на свої роботи митцю знайти доволі важко. В основному поціновувачі мистецтва з великих міст: Києва, Львова, Дніпропетровська, Одеси.
Василь Локатир має великі плани і бажання творити й розвиватися. Каже, що довго працював над тим, щоб виключити зовнішній світ і йти омріяною стежиною:
"Зараз я себе відчуваю в силах творити. Поки що не знаю точно, в якому напрямку піду. Я ще наразі в пошуку. Хочеться зазіхнути на щось велике".