Ілюстрація. Ті, хто перехворів на COVID-19, не розуміють легковажного ставлення інших до вірусу Журналісти знайшли трьох людей, які перемогли коронавірус. Це не жарти, хвороба цілком реальна і страшна, пише "Репортер".
У черзі за киснем 64-річного Івана Мелимуку з Надвірної госпіталізували до місцевої лікарні ще 18 березня. Чоловік згадує, що кілька днів перед тим мав температуру, тіло ламало, сильно боліла голова. Сімейна лікарка телефоном радила до 38 температуру не збивати, пити багато води. За словами пана Івана, перед тим ще хворіла його дружина, але перенесла на ногах. Вона в нього значно молодша. Коли ж стало ще гірше, звернувся в лікарню. Чоловіка госпіталізували з пневмонією. На третій день взяли кров з вени й мазки на тест, який підтвердив коронавірус.
"Дякувати Богу, все обійшлося, але тоді я думав, що помру. Втім, багатьом було гірше. Я свого часу займався спортом, і це мені допомогло. У палаті нас було п’ятеро. Двоє потребували апарату штучної вентиляції легень, один знайомий перебував під ШВЛ цілодобово. На жаль, згодом помер. Загалом серед знайомих від коронавірусу померли троє", — зітхає чоловік.
Каже, ШВЛ тоді дуже бракувало. Одна людина дихала, а п’ять-шість чекали у черзі. У лікарні Іван Мелимука пробув тиждень. Додому його виписали раніше, взяли розписку, що буде доліковуватися на самоізоляції. Говорить, що виписали, бо не було де розмістити інших хворих. Наприклад, у той день, коли він прийшов у лікарню, там госпіталізували 38 людей.
Нині чоловік розказує, що у нього дуже змінилася думка про медиків:
"Я був трохи здивований. У них тоді почався відбір, бо не всі витримали, звільнялися. Але ті, хто залишився, вартують найвищої похвали. Робили, що могли. Тоді ще не мали усіх тих засобів індивідуального захисту, протоколу лікування. Вони й самі хворіли, нервувалися. Було важко дістатись на роботу. А ще до них з осторогою ставилися там, де вони живуть. Тоді був хаос", — говорить Іван Мелимука.
Чоловік досі сумлінно дотримується усіх карантинних обмежень. Каже, дивується, що люди не сприймають ситуацію серйозно.
Франківська підприємиця, назвемо її пані Іриною, бо жінка просила не називати її справжнього імені та прізвища, 11 днів лежала з дорослим сином в одній палаті у центральній міській лікарні Івано-Франківська. Розказує, що спершу симптомів не було взагалі, але згодом зник апетит. Не звернула уваги, мовляв, таке буває на літо. Аж тут через три-чотири дні пропав нюх.
"Запахів зовсім не відчувала — ні кави зранку, ні парфумів — нічого. І в сина також це було. Ще перед тим у нього боліла голова, знобило. Тоді ми звернулися в лікарню, зробили експрес-тест. Результат позитивний. Зробили комп’ютерну томографію (КТ), яка показала у мене полісегментарну пневмонію, а в сина — нижню дольову. Нас одразу госпіталізували. Зробили ПЛР-тести, вони теж були позитивні", — розповідає жінка.
За словами пані Ірини, їм дуже пощастило з лікаркою, яка підібрала два антибіотики, що одразу почали діяти. Їх капали щодня через вісім годин.
"Зеновія Зозуляк постійно слухала легені й на четвертий день сказала, що хрипів нема. Через вісім днів нам зробили рентген. В сина взагалі пневмонія зникла, а в мене залишилися сліди, але нових вогнищ не виявили", — пригадує пані Ірина.
Жінка розказує, що вони були настільки ослаблені, що з палати почали виходити лише на третій день. Тоді ж вона почала трохи їсти.
"Палати були заповнені. Коли проходила коридором, то у привідкриті двері бачила людей під апаратом. Видовище страшне. На коридорі нема медиків у звичайному одязі — усі в захисних костюмах, як космонавти. Було якось не по собі", — зітхає пані Ірина.
Після лікарні вона два тижні була на самоізоляції. Зізнається, що відбулась переоцінка цінностей. В лікарні зрозуміла, наскільки життя крихке та може обірватись у будь-який момент. Каже, на роботі у неї всі дотримувалися карантинних правил, а зараз ще жорсткіше. Жоден працівник не захворів.
"Люди розслаблені й не розуміють, яка біда може їх спіткати. Людина може померти не від самого вірусу, не від задишки, а від тої хвороби, яка через нього починає прогресувати", — говорить пані Ірина..
Президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Андрій Левкович лише 6 липня виписався з лікарні з двома негативними ПЛР-тестами. Ще буде на лікарняному, адже 15 днів антибіотиків сильно ослабили організм. Каже, є певні ризики підхопити якийсь інший вірус, тому треба ще пильнуватися.
У чоловіка піднялася температура до 38, були сильні головні болі, сухий кашель, ломило суглоби, поясницю.
"Зателефонував Тарасу Масляку (головний лікар ЦМКЛ), і він сказав на ранок бути в лікарні та здати тести. Тест показав коронавірус. Зранку зробили комп’ютерну томографію — легені були чисті, а вже десь о п’ятій вечора прослуховувалися хрипи — двостороння пневмонія", — пригадує Андрій Левкович.
За його словами, лікарі діяли дуже чітко, призначили "вдалий" антибіотик, організм одразу почав реагувати. Також зв’язалися з імунологом, бо в чоловіка були свої супутні проблеми, й лікування відкоригували.
"Лікарі — молодці: вони паралельно рухалися разом з хворобою і діяли на випередження. Організм з вірусом справився. Не треба лякатися. Треба зробити правильні висновки. Найперше — піти на самоізоляцію, аби вберегти близьких і рідних. Не засиджуватися вдома, не приховувати, що у вас вірус і не займатися самолікуванням. Одразу звертатися до медиків і повністю їм довіритись", — радить Андрій Левкович.
Детальніше — читайте за посиланням.
