Прорив Василя Стефурака у селекціонуванні овець визнали науковці світу Василь Стефурак — голова ГО "Асоціація вівчарів", переможець бізнесово-розважального реаліті "Громада на мільйон" в Коломиї, єдиний в Україні, хто робить хамон з баранини, інформують "Вікна" з посиланням на "АgroNews.ua".
За словами фермера, для гуцулів вівці є сакральними тваринами, які супроводжують їх все життя: коли дитина народжується — стелять овечий ліжник, коли випроводжають в інший світ — у домовину стелять ліжник. Гуцули споконвіку займалися вівчарством, оскільки рослинництва в горах нема.
"Були часи, коли я працював у знаменитих західних корпораціях, які відомі харчовими брендами. Найбільше знань мені дала робота у корпорації "The Coca-Cola Company", саме в контексті продажів, бізнес-ідей. Коли я повернувся в Україну успішною людиною, я відкрив кафе ресторанного типу і в мене виникли проблеми з м’ясом (період 2010-2012 років). Справа в тому, що в Україні великі проблеми з м’ясом, оскільки ми закуповуємо якісну баранину у Новій Зеландії, вартість якої 1000 грн/кг, а у нас в той час вівця коштувала 300-400 грн", — розповідає Василь Стефурак.
Зараз Україна має власний бренд — "Карпатську овечу бринзу". До його створення також причетний і Василь Сефурак. Спільними зусиллями українців та іноземних інвесторів за грантові кошти запатентовано сертифікат про походження овечо-карпатської бринзи.
Прорив Василя Стефурака у селекціонуванні овець визнали науковці світу.
"Я умудрився акліматизувати європейських тварин для проживання в українських горах. Люди привозили тварин, але вівці не витримували клімату і помирали. Формула мого успіху дуже проста — 5 років просидів у гною з вівцями, тому що треба було ці вівці перепустити через руки. Потрібно досліджувати кожну тварину і допомогти тим вівцям, які зможуть жити в наших умовах та вибракувати тих, хто не зможе жити в карпатських умовах. Я закріпив породні якості тварин по показниках на одну вівцематку: скільки вона дає вовни, молока та м’яса. Та закріпив з найкращих європейських порід, в цьому плані в мене є унікальний досвід і досягнення. Це прорив у вівчарсті. Люди, які дотичні до вівчарства, визнають це. Наразі в мене є експериментальна отара", — розповідає фермер.
Три роки тому Василь Стефурак продав барана туркам. Після цього до нього приїхали науковці та консул з пропозицією вивести таких самих баранів у Туреччині. Фермеру запропонували грант в рамках держпрограми Туреччини. Чоловік міг би стати мільйонером, якби поїхав у Туреччину. Але залишився в Україні, щоб результати його роботи були національним досягненням та щоб розвивався український бренд, розвивався його край.
"5 років я безкоштовно роздаю українським фермерам цих племінних тварин по горах. Минулого року роздав більше 30 цапків і більше 50 баранчиків, тому що в мене основний акцент — це гори та важкі умови, адже я впевнений, що ці тварини витримають будь-які умови. Ці барани, які я роздаю, тонкорунні, а не грубошерстні та з ними можна вже щось робити. Я допрацюю, щоб усі були тонкорунні. Вівця інших гуцулів дає 200-600 грам молока, моя ж вівця дає 1-2 літри молока. Баран інших фермерів важить 30-40 кг, мій баран важить 100-150 кг. При однакових затратах коефіцієнт корисної дії виростає в рази", — зазначає Василь Стефурак.
У фермера виникла ідея згуртувати колег в ГО "Асоціація вівчарів" та за підтримки держави створити Центр відродження вівчарства. Попервах Центр міг би працювати в масштабах чотирьох областей карпатського регіону, а згодом поширити свій досвід на всю країну. Центр має бути і стане рентабельним, окупиться і згодом сам себе утримуватиме.
"Я написав пропозицію і мій проєкт потрапив до проєкту Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки. Загальна сума його фінансування — 43 млн грн, з державного бюджету — 31 млн грн", — каже пан Василь.
Фермер зазначає, що зараз звертається до держслужбовців, щоб вони дозволили випас на землях категорії чагарники та охоронні зони, тому що по факту це закинуті території і вони не обробляються. Європа доплачує вівчарям, які випасають на таких землях, щоб зберегти власну екосистему. Австрія платить 70 євро за випас однієї вівці, а Німеччина — 50 євро.
Зараз усі території, де випасаються вівці пана Василя, захищені електропастухами:
"Електропастух — це елементарний дріт, яким загороджується територія. Коли тварина підходить, відбувається розряд електричного імпульсу — звіра б’є током і він відскакує. Менше використовую людський ресурс. Пастухи в мене працюють ранньою весною та пізно восени".
Василь Стефурак єдиний в Україні робить хамон з баранини:
"Самим рецептом зі мною люб’язно поділився австрійський фермер під час навчання в Австрії. Це фамільний рецепт, якому сотні років. Відкрию деякий секрет, щоб приготувати хамон, потрібно 3 місяці, додавати слід тільки натуральні інгрідієнти. Мої вівці харчуються тільки травою, отже мій хамон відповідає старовинному австрійському рецепту".
Фермер хоче, щоб локомотив розвитку вівчарства йшов з Карпат, адже тут для цього є величезний потенціал.