Майже два роки 32-річна жінка видавала себе за вдову воїна Військовий Олександр Смурага з позивним "Смурфік" з села Сонцеве Кіровоградської області на війну потрапив за призовом у п'яту хвилю мобілізації, а в 2016 році підписав контракт. Він загинув 20 листопада 2017 року від кулі снайпера. Того ж дня підозрювана навідалася до сестри померлого, яка жила в іншому районі області, і вмовила поховати тіло військового у своєму місті, інформують "Вікна" з посиланням на Obozrevatel.
"Родичка перебувала в дуже складній життєвій ситуації. А нова знайома пообіцяла, що візьме на себе всі організаційні питання, пов'язані з похоронами. Сестра погодилася, зараз вона проходить у справі потерпілою", — уточнили в прокуратурі.
Після цього майже два роки 32-річна жителька Кіровоградської області видавала себе за вдову воїна. Загалом вона отримала від держави майже 1,2 млн грн. Водночас, як розповіли правоохоронці, фактично в день загибелі бійця "убита горем вдова" бігала й збирала потрібні їй довідки.
Олександр із багатодітної сім'ї. У нього залишилася старша на два роки сестра Світлана й молодша Леся. Ще був брат, але багато років тому він виїхав до Росії і зник.
"У рідному селі у брата була дівчина, з якою мав серйозні стосунки, планував після закінчення війни жити з нею, хотів купити будинок", — ділиться спогадами молодша сестра..
Леся уточнює, що брат не був потайливим. Тому "цивільна дружина", про яку дізналися після похорону, стала для всієї родини сюрпризом. А торік близькі випадково почули, що "вдова" отримала від держави кошти. Тоді й запідозрили, що причиною могли стати корисливі мотиви.
Про підозрювану відомо, що її звуть Тетяна П., вона — уродженка Івано-Франківської області. На сторінці "вдови" в соцмережах — її знімки у формі. Другий рік поспіль у листопаді вона публікує пости на пам'ять про Олександра.
"Цього дня два роки тому війна відібрала життя найкращого чоловіка і люблячого батька. Вічна пам'ять і Слава Герою!", — написала жінка в листопаді 2019 року.
З огляду на фото, останніми роками Тетяна покращила своє фінансове становище. У будинку вона зробила ремонт, купила нові меблі та плазму, а влітку з дітьми з'їздила на море. Про пам'ять Олександра вона теж не забуває — торік вона публікувала світлини пам'ятника, який поставила бійцю.
У 2018 році Тетяна отримала орден "За мужність III ступеня", яким президент посмертно удостоїв Олександра.
Показово, що, згідно з матеріалами справи, факт проживання однією сім'єю засвідчили міськрада міста Помічна, директор школи видав довідку, що вітчим (Олександр) ледь не щодня відвідував школу й батьківські збори. Але після того, як було відкрито кримінальне провадження, чиновники й співробітники навчального закладу зізналися, що видали документи на прохання вбитої горем "дружини" відразу ж після похорону.
"Ця ситуація — безпрецедентна. Принаймні ми вперше зіткнулися з подібним", — зазначають у прокуратурі.
