Ілюстрація. Ставка податку за житлову нерухомість становить від 0,1% до 0,5% Відтак було напрацьовано проєкт рішення, який 14 липня на позачерговій сесії затвердила Калуська міська рада.
Тож, територія громади включає три зони. Перша — територія міста Калуша, друга — територія сіл Калуської міської об’єднаної територіальної громади, які межують із містом і третя — територія сіл Калуської міської об’єднаної територіальної громади, які не межують із містом, повідомляють "Вікна".
Зміни ставок місцевих податків і зборів, пов’язані з зонуванням території громади, полягають у диференціації ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Вони стосуються лише житлової нерухомості (ставки податку за комерційну нерухомість на території громади залишаються однаковими).
У червні міська рада вирішила встановити ставку податки для юридичних і фізичних осіб як за житлову, так і за нежитлову нерухомість на рівні ставок, які зараз діють у Калуші — 0,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр площі нерухомості на рік. Винятком є фінансові установи, зокрема банки (ставка 1%) і гральні заклади, казино (таких у Калуші немає, а ставка — максимальна і становить 1,5%). Нагадаємо, громадяни сплачують податок за житлову нерухомість за площу квартири понад 60 кв. метрів, житлового будинку — понад 120 кв. метрів, і якщо у власності і будинок, і квартира — то за їхню загальну площу понад 180 кв. метрів.
За рішенням міської ради ставка податку за житлову нерухомість, яка знаходиться у першій зоні (територія міста Калуш) ставитиме — 0,5%. Для населених пунктів другої зони (це села Калуської ОТГ, які межують з містом, зараз це п’ять сіл — Мостище, Кропивник, Сівка-Калуська, Вістова і Студінка) — 0,3%. А для сіл третьої зони (Бабин Зарічний і Середній Бабин) — 0,1%.
Пропозицію щодо диференціації ставок податку на житлову нерухомість залежно від зони, де вона розташована, на сесії фактично не обговорювали. Значно більше часу приділили обговоренню ще одного пункту проєкту рішення, за яким у разі здачі будівель промисловості, віднесених до групи «Будівлі промислові та склади» та будівель і споруд сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» їхніми власниками в оренду, лізинг чи позичку пропонувалося встановити ставку податку на рівні 0,5% розміру мінімальної заробітної плати для всіх зон. Зараз власники таких будівель податок не сплачують.
Проти внесення такого доповнення виступив депутат Андрій Романів. За його словами, такі будівлі орендують виробничники, і якщо власникам почнуть нараховувати податок, то, відповідно, вони збільшать орендну плату і це негативно позначиться на бізнесі. Пропозиція депутата: залишити нульову ставку оподаткування на такі будівлі навіть за умови передачі їх в оренду. Проте, не факт що орендар промислової споруди чи складу буде його використовувати у виробничих цілях. Тож, міська рада прийняла компромісне рішення: нульову ставку оподаткування будуть застосувати, якщо орендар проводить діяльність за класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), що відповідає переробній промисловості.
Між тим, логіка такого рішення є сумнівною. Нерухоме майно, яке передають в оренду, є джерелом доходу його власника. А, отже, нарахування і сплата податку у даному випадку обґрунтовані. Наприклад, власник комерційного приміщення сплачує податок не залежно від того, чи ведеться там комерційна діяльність. Більше того: власники квартир чи будинків у випадку передачі їх в оренду мають сплачувати податок на нерухоме майно за всю площу і при цьому не застосовується норма про пільгу на 60 чи 120 кв. метрів. До того ж, невідомо хто і як перевірятиме, з якою саме метою використовує орендар промислове приміщення чи склад — суб’єкти господарювання, як правило, мають не один, а декілька КВЕДів.