«Свобода» розглядає мою кандидатуру на виборах міського голови — Андрій Найда

Депутат Калуської міської ради Андрій Найда представляє партію ВО «Свобода» і є вірогідним кандидатом на посаду голови Калуської міської об’єднаної територіальної громади на виборах, які призначено на 25 жовтня поточного року. З 2009 року він очолює ТОВ «Калуський трубний завод», має вчене звання кандидата технічних наук.
Переглядів: 6591
У Калуші немає якісної стратегії розвитку міста. Зате є стратегія на збільшення штату посадовців, акцентує Андрій Найда

У міській раді Андрій Найда є заступником голови постійної депутатської комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології та одним з найбільш активних депутатів. Причому, оскільки він не пов'язаний з виконавчою владою міста ні посадами, ні бізнес-справами, то має привілей бути незаангажованим у своїх ініціативах, виступах і голосуваннях.

Цього тижня Андрій Найда поспілкувався з «Вікнами», розповів про роботу очолюваного підприємства під час кризи та про роботу в складі міської ради, термін каденції якої завершується.

— Андрію Михайловичу, відомо, що Калуський трубний завод є успішним підприємством, яке динамічно розвивається та розширює асортимент продукції. Як вплинула на інвестиційні плани коронавірусна криза?

— Ситуація була непростою, підприємство стояло перед вибором: або зупинитися, або працювати в умовах епідемії. Ми не зупинялися, але довелося пристосовуватися. Через зупинку галузі будівництва зменшився попит на нашу продукцію, тому ми пішли на вимушений крок і на 20% зменшили заробітні плати. Зате всі наші працівники зберегли робочі місця, зараз ситуація стабілізувалася і ми розраховуємо, що вже в наступному кварталі зарплати повернуться до рівня, який був до карантину. На коронавірусну хворобу в нас захворів один працівник, який уже одужала.

Щодо інвестиційних планів, то вони в цьому році будуть реалізовані у повному обсязі: закуплено нове обладнання і буде налагоджено випуск нових видів труб. Якщо зараз підприємство випускає 300 різновидів труб із поліетилену і полівінілхлориду, то до кінця року буде випускати на 20 позицій більше.

— Як на роботу підприємства вплинуло запровадження загороджувальних мит на імпорт сировини полімерів? Це рішення було прийняте за зверненням ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», яке підтримала Калуська міська рада. Згодом ці мита, знову ж таки за зверненням міської ради, переглянули. Проте повідомлялося, що вони негативно позначилися на роботі трубного заводу.

— Рішення звернутися до керівництва держави щодо запровадження мит міська рада прийняла 15 лютого. Йому передували консультації з ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» і в нашому рішенні йшлося про проведення спецрозслідування і запровадження тимчасових загороджувальних мит лише на такі типи полімерів, які виробляють на ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Але міжвідомча комісія «перестаралася» і запровадила 18% мита на увесь імпорт поліетилену і полівінілхлориду. У тому числі і на сировину, яка в Україні не виробляється і необхідна для роботи нашого та ще близько шести десятків підприємств. Після того, як це рішення прийняли, ще до застосування мит, ми зробили запас сировини. А вже за місяць міжвідомча комісія переглянула попереднє рішення, залишивши мито лише на сировину, яку випускає ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» — те, про що власне і просила міська рада в лютому. Якби цього не було зроблено, то, скоріш за все, трубний завод довелося б зупиняти: труби, завезені з Білорусі і Польщі, були б дешевшими за собівартість нашої продукції.

Що перешкоджає залученню інвестицій?

— На пленарних засіданнях Калуської міської ради Ви постійно порушуєте питання екології, зокрема з ініціативою скликати екологічну сесію звернулися до влади міста у червні. Проте ні відгуку, ні підтримки Ваша ідея не отримала.

— Калуш асоціюється з поганою екологією, і це, на мою думку, один із ключових факторів, який перешкоджає залученню інвестицій. Я часто буваю у відрядженнях, беру участь у форумах і конференціях. І коли там чують, що я з Калуша, реагують, ніби я з Чорнобильської зони.

Екологічні проблеми міста та їхнє вирішення не одне десятиліття називають пріоритетними в місті, це складова виборчих програм практично всіх політичних сил та міських голів, яких обирали в Калуші. Нагадаю також, що ця проблема спочатку була у фокусі уваги діючої міської ради. Ми домоглися проведення в Калуші виїзного засідання обласної ради, яке відбулося у 2018 році. Тоді ж обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель. Проєкт для Калуша виготовив Львівський інститут Гірхімпром за 1,8 млн гривень, кошторис виконання першочергових робіт за ним становить 240 млн гривень.  

Цей проєкт, вважаю, не вирішує екологічних проблем, а лише консервує існуючий стан справ. Ще торік міська влада робила спроби залучити фінансування для першочергових робіт. Але безрезультатно. У підсумку маємо ще один недешевий проєкт, від якого громаді немає жодної користі.

Також, нагадаю, що зекономлені на тендері кошти міській раді довозили використати на запровадження екологічного моніторингу, в тому числі засолення підземних вод і просідання дороги на вул. Європейська. На це використали близько 400 тис. гривень. На сайті міської ради показали, як підрядник робить свердловини. І на тому все. Де дані цього моніторингу? Хто їх бачить? На сайті міської ради немає інформації про динаміку поширення засолення водоносного горизонту. Там ви не побачите даних і щодо динаміки просідань в районі вулиці Європейська.

Як депутат я звертався за інформацією щодо даних моніторингу в управління з питань надзвичайних ситуацій, але там їх не надали, а відправили в управління будівництва. Там вдалося отримати загальну інформацію.

Досі в Калуші не запроваджено і онлайн моніторинг якості атмосферного повітря. Вважаю, що ці питання заслуговують уваги депутатського корпусу та окремої екологічній сесії.

Проблеми Калуша заслуговують уваги депутатського корпусу та окремої екологічній сесії, переконаний Андрій Найда

— Минулого року йшлося про те, що місто не може проводити роботи на об’єктах, які є джерелом засолення, оскільки вони громаді не належать. Раніше вони належали «Оріані», згодом їх передали в статутний каптал ТОВ «Оріана-Еко».

— ТОВ «Оріана-Еко» якраз і було створене з метою переробки розсолів. Але я так розумію, що за цю справу братися не планують: вже продали на металобрухт електричну підстанцію, яка могла б забезпечувати установку живленням. Загалом без переробки розсолів вирішити екологічні проблеми міста неможливо. У нас щороку виноситься і вимивається 300 тис. тонн солей, фактично губиться цінний ресурс, який може збагатити громаду і дати робочі місця. А тим часом «Оріана» і «Оріана-Еко» з’ясовують стосунки в судах.

Покупець кінотеатру не виконав своїх зобов’язань

— Свого часу Ви доклали значних зусиль для того, щоб зрушити з мертвої точки питання з кінотеатром «Відродження». Відтак міська рада дала дозвіл на виготовлення проєкту детального плану території та було напрацьовано проєкт договору з інвестором. Чому його досі не розглянула міська рада?

— Моя позиція є такою: покупець кінотеатру не виконав своїх зобов’язань, а влада міста не зробила нічого, щоб змусити його це зробити. І за це має бути якщо не юридична, то, принаймні, політична відповідальність. Час, коли кінотеатр можна було повернути громаді через суд, втрачено. Це факт. Але треба рухатися вперед, інакше руїна в центрі міста стоятиме ще десть років. Тому було напрацьовано договір із інвестором, метою якого є захист інтересів громади, зокрема, вплив на конфігурацію, поверховість забудови. Інвестор з нашими вимогами погодився. Я так розумію, що до виборів питання «Відродження» в порядку денному роботи міської ради не буде, бо це пов’язано з можливою втратою голосів — ця тема з тих, які розколюють громаду.

— У червні Калуська міська рада вирішила створити нове комунальне підприємство «Калушвода». Ви мали застереження до такого рішення.

— «Калушвода» створюється шляхом виділу з КП «Водотеплосервіс». Причому до нього переходять усі активи і пасиви щодо водопостачання і водовідведення, в тому числі і борги за очищення стоків. Відповідно, функція теплопостачання і борги перед Калуською ТЕЦ залишаються за «Водотеплосервісом». На мою думку, такий поділ є штучним і доцільність його сумнівна. Нам пояснили, що таким чином буде зменшено кількість працівників. Якщо для забезпечення міста послугами водо-, теплопостачання і водовідведення можна обійтися меншою кількістю працівників, то чому б не оптимізувати штати на існуючому підприємстві? Вони будуть ще меншими, бо на кожному з двох КП буде адміністративна надбудова: директор, бухгалтерія та ін. І їхнє утримання буде закладено в тарифах. Можлив,о логіка в таких рішеннях є, але депутатам її не пояснюють. Виглядає так, що в даному випадку потрібні нові рахунки у банку — діючі постійно блокують, та ще одна директорська посада.

У Калуші так і не спромоглися розробити якісну стратегію розвитку міста

— Також Ви — проти збільшення штату посадовців Калуської міської ради.

— У Калуші так і не спромоглися розробити якісну стратегію розвитку міста. Зате є стратегія на збільшення штату посадовців. На кризу ніхто не зважає, доходи бюджету не збільшуються. А ми, замість того, щоб оптимізувати існуючу структуру, всі п’ять років додаємо нові посади. Востаннє штат пропонували збільшити на сім посад. У тому числі створити відділ інспекторів праці. При тому депутатам пояснили, що з такою вимогою до міської влади звернулася обласна адміністрація. З’ясувалося, що насправді створення відділу не вимагалося і можна було покласти обов’язки інспекторів з праці на інших працівників. Загалом в області є п’ять муніципальних інспекторів з праці і лише в Коломиї створили відділ.

Також варто нагадати, що міська рада створила дві посади інспекторів з паркування, але їх немає, як і спроб навести порядок у цій сфері. Створили інститут розвитку міста, який мав би напрацьовувати стратегію розвитку та залучати гранти. Де-факто його також немає, як і стратегії.

— Цього року Калуш вперше купив комунальні автобуси, а міська рада взялася за відбудову Ратуші — поки що лише за проєкт. На Вашу думку, ці напрямки мають перспективу?

— Щодо Ратуші, то її потрібно відбудовувати. Але це дуже дорогий проект, і є сумніви, що в бюджеті буде достатньо коштів для його реалізації в найближчі роки. Не виключено, що активізація відбудови Ратуші пов’язана з виборами. А для продовження проєкту потрібно залучати гранти. Так, як це вдалося зробити для реконструкції концертного залу.

Щодо комунального транспорту, то це, як на мене, дуже добра справа. Ми йдемо шляхом Івано-Франківська: там комунальний транспорт закуповують давно і він себе виправдовує в плані якості перевезень. Загалом міській владі Калуша не зайвим буде наслідувати приклад обласного центру, зокрема, міського голови Руслана Марцінківа, в тому числі в плані прозорості, відкритості, зрозумілості дій і рішень для громади.

Після виборів у нас буде велика Калуська ОТГ

— У вересні минулого року в Калуші провели перший інвестиційний форум і Ви були одним з його ініціаторів та активних учасників. Чи є результат?

— Форум відбувся на високому рівні. Зараз триває робота над створенням кластерів: полімерного, логістичного, машинобудівного. Днями в обласній адміністрації будемо обговорювати створення полімерного кластеру. Перспективи є хорошими: в Калуші є вільні майданчики, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» виробляє сировину, розвинена транспортна мережа. А тому інвестиції в підприємства з виробництва продукції з полімерів мають перспективу. Цього року у зв’язку з пандемією другого інвестиційного форуму, скоріш за все, не буде. Його плануватимемо на наступний рік.

— Чи будете Ви брати участь у місцевих виборах 25 жовтня? Вирішення яких проблем калуської громади буде для вас пріоритетом у разі обрання?

— Попередньо партія «Свобода» розглядає можливість мого висунення на виборах міського голови. Після виборів у нас буде велика Калуська об’єднана територіальна громада. Проблем, зокрема у селах, багато, й очевидно, що всі одразу вирішені не будуть. Першочерговим завданням для майбутньої влади я вважаю збереження і розвиток того, що вже є: шкіл, ФАПів тощо. Ми не можемо виходити суто з фінансових міркувань: мовляв, у школі мало дітей, а витрати великі, тому її потрібно закрити. І з Калуша, і з сіл району виїжджають люди, в нас негативний міграційний приріст. Закриємо в селі школу — там не буде молоді, а з часом не буде і села. Нам потрібно залучати інвестиції, створювати робочі місця, тоді громада буде багатшою і можна буде планувати масштабні інфраструктурні проєкти.

Розмовляла Богдана ТИМЧИШИН, журналістка