Ілюстрація. Ринкова ціна на збіжжя в регіонах значно різниться Повним ходом збирають озиму пшеницю у приватній фірмі "Богдан і К" Снятинського району.
"Через дощі стартували на десять днів пізніше, ніж торік. Культура в задовільному стані. Торішніх показників урожайності не досягнемо, бо травневі заморозки з’їли не менш як 10% ваги зерна. Навіть якщо зовні колос гарний, то маси нема. Для зберігання маємо по два зерноочисні та сушильні комплекси", — каже засновник ПФ "Богдан і К" Богдан Тимофійчук.
Клин озимої пшениці в області чималий — майже 54,9 тис. га. Поля вже налилися стиглим зерном на півдні краю, у тому ж таки Снятинському районі. У північніших ще не збирають. Бо колос наче дозрілий, та нижня частина ще зеленіється.
"Показники врожайності будуть істотно нижчими від торішніх 55,1 ц/га. Прогнозовано, зважаючи на травневі заморозки та червневі зливи", — стверджує директор департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації Іван Андріїшин.
Так само гірше зародив озимий ячмінь. Його збирання сільгосппідприємства завершують. Загальна площа — 13,7 тис. га. Середня врожайність — 52,1 ц на круг. Роботи затягуються через часті опади. Недобір до рівня минулого року — 30 кг на гектарі.
Озимий ріпак дозріває на 23,47 тисячі гектарів. Цю олійну культуру обмолочують у Снятинському, Городенківському та Коломийському районах. Та в більшості ще вичікують через високу вологість. Одночасно розпочали збирати горох. Його цьогоріч посіяли лише 290 га. Очевидно, й ця культура не дотягне до торішнього показника врожайності — 32 ц/га.
Зернових елеваторів в області достатньо. Зберігання вирощеного ускладнене хіба що для невеликих сільгосппідприємств, яким важко забезпечити належні санітарні умови у своїх господарствах. Тож часто вдаються до послуг потужних елеваторів.
Зернотрейдери платять за зерно, завантажене у вагони. Тут мають перевагу ті підприємства, де поблизу збережені товарні залізничні станції. Торік на Прикарпатті потугами сільгоспвиробників вдалося відстояти вузлові пункти в тих же Городенці та Снятині. Доставка до елеватора на відстань 60 км, приміром, стає у 120 грн на тонні. Зберігання — ще 2 грн за тонно-добу.
В угодах купівлі-продажу продавець нерідко зобов’язується замовити й оплатити вагони для перевезення до пункту призначення: порту чи на борт судна тощо. Отож, ринкова ціна на збіжжя в різних регіонах значно різниться. Умови вирощування схожі, затратні матеріали, трудовий ресурс майже однакові. Та заробляють прикарпатські аграрії менше, бо виплачують немалі суми за транспортування — в середньому 1200 грн за тонну збіжжя.
