Саперну справу Юрій Грицак освоював з нуля Юрія Грицака направили в інженерно-саперну роту 80-ї десантно-штурмової бригади. Саперну справу він освоював з нуля, пише "Суспільне: Карпати".
"Спочатку розчарувався, навіщо мені це. Але коли нас почали навчати, пояснювати, подивився на матеріально-технічну базу, мені стало цікаво, вже сам намагався вивчити щось нове, шукав книжки, розпитував колег, які зі мною служили і мають більше досвіду в тому плані", — пригадує Юрій Грицак.
Повернувшись, він вирішив далі займатися цією справою. Вже 4 роки працює сапером в обласному управлінні ДСНС.
"Переважно, ми знаходимо артилерійські снаряди або мінометні міни. Це лісова місцевість, де проходила лінія фронту в Першу та Другу світову війну, або стояли склади з озброєнням, як в Ямниці", — розповідає Юрій Грицак.
На запитання, чи є різниця між проведенням розмінування на Сході та тут, на мирній території, чоловік відповідає так:
"Страшно завжди, такий інстинкт самозбереження присутній. Напевно, погано, коли страх пропадає. Це натяк на те, що таку службу треба закінчувати".
