Тільки 8 відсотків хворих на гепатит знають про свій діагноз, каже Тетяна Іваськів За оціночними даними ВООЗ, 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом вірусів гепатиту С або В. Окрім цього, гепатити С та В мають багато позапечінкових проявів, що ускладнює їх діагностику та може перешкоджати призначенню відповідного лікування.
За словами завідуючої терапевтичним відділом №3 Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяни Іваськів, гепатит С — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С. Вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.
Вірус гепатиту C (ВГС), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.
Шляхи передавання гепатиту С:
- — маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- — використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
- — використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків;
- — під час переливання крові та її компонентів.
- — можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.
Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, під час побутових контактів: обіймів, поцілунків, споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою людиною.
Тетяна Іваськів наголосила, що ефективність лікування препаратами прямої противірусної дії становить більше 95%. Вакцини проти гепатиту C не існує.
Профілактика полягає у безпечних медичних та інших маніпуляціях, що передбачають контакт із кров’ю.
Поширенню ВГС можна запобігти, якщо:
- — дотримуватися гігієни рук — часто і ретельно їх мити;
- — пам’ятати про безпечні медичні ін’єкції та стерильне ін’єкційне обладнання;
- — тестувати донорську кров на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
- — правильно і регулярно користуватися презервативами.
Людям, інфікованим ВГС, слід:
- — консультуватися щодо варіантів меддопомоги та лікування;
- — вакцинуватися від гепатиту A і B;
- — дотримуватися правильного лікування;
- — регулярно проходити моніторинг, щоб вчасно діагностувати хронічні захворювання печінки.
Гепатит В — це захворювання печінки, яке викликає вірус гепатиту В (ВГВ).
Шляхи передавання гепатиту B:
- — від матері до дитини під час народження;
- — незахищені статеві контакти;
- — маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- — використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків.
Гепатит B є небезпечний і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками під час догляду за пацієнтами, інфікованими ВГB.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.
Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, під час годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами тощо.
Як захиститися від ВГВ:
— Вакцинація формує імунітет на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.
Поширенню ВГВ можна запобігти, якщо:
- — уникати контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
- — обирати пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
- — уникати випадкових статевих контактів, завжди використовувати презервативи;
- — не ділитися засобами індивідуального користування (бритвами, ножицями тощо);
- — використовувати лише стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
- — вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися з лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.
