Як лікар вирощує кавуни в Карпатах. ФОТО

Лікар Микола Симчич, який живе у Нижньому Березові на Косівщині, показав приклад, як можна в горах зробити баштан.
Переглядів: 2918
Достиглий кавун з баштану Миколи Симчича важить від трьох до десяти кілограм, у діаметрі — 25-30 сантиметрів

Чоловік не лише вирощує смачні кавуни, але й прищеплює їх на пляшкові гарбузи-лагенарії, розповідає в соцмережі журналістка Анна-Сабіна Ружицька.

"Я дуже люблю кавуни, але карпатський клімат для них, зізнаюся, несприятливий, — каже Микола Симчич. — Але хіба є щось в горах таке, що би гуцул не міг побороти? Для мене — майже нема. Тому вирішив, що сам, мої рідні, друзі, знайомі, сусіди, близькі й далекі та зрештою всі односельці смакуватимуть кавунами. Хіба то вже така екзотика?".

Дбайливий господар зметикував, що одразу висаджувати кавуни у відкритий ґрунт не варто, бо померзнуть, і взявся насамперед вирощувати розсаду:

"Я багато читав про різні сорти, радився по інтернету з господарями, співставляв, міркував, і нарешті вирішив, що буду садити ранні гібридні сорти.  Насіння на свій страх і ризик купив у розрекламованих інтернет магазинах, брав голландське. І, знаєте, не пожалкував”. Кавуни невеличкі, з тонкою шкіркою, солодкі та адаптовані до різних кліматичних умов".

Придбане насіння пан Микола висівав 10 квітня у спеціальні 300-грамові пластмасові скляночки, викладав їх на стелажі, й тримав у теплій хаті. До речі, частину розсади пан Симчич прищепив до коріння декоративних пляшкових гарбузів — лагенарій.

"Це успішна і давня практика, — пояснює чоловік. — Прищеплені кавуни мають міцніше коріння, отримують з ґрунту більше вологи і краще та швидше ростуть і майже не вражаються хворобами. Саме щеплення —це майже хірургічна операція, а я все таки лікар”. Згодом прищеплену розсаду висадив у відкритий ґрунт".

Ще з осені пан Микола підживив землю, де висадив тоненькі стеблинки, органікою. Навесні додав курячого посліду, все переорав та заскородив. Залишити майбутні кавуни надворі без додаткового обігріву чоловік не наважився, тому накрив саджанці агроволокном, адже вдень температура для кавунів може бути й добра, але ночі в Карпатах таки холодні. У світлу пору доби господар відкривав розсаду, а, як холоднішало, чи падав дощ, — знову накривав. За словами пана Миколи, робив це тому, що коли температура надворі нижче 10 градусів тепла, кавун міг і замерзнути. Під агроволокном розсада була 35 днів, допоки баштанні не зацвіли.

Коли з’явилися квіти, їх запилили бджоли, і швидко зав'язалися плоди.

"Спочатку це були маленькі зелені кульки, схожі на зелений горіх, згодом збільшилися до розмірів курячого яйця, — з усмішкою згадує пан Симчич. — А далі як почали рости й рости, аж набрали потрібної ваги та вигляду”.

За словами Миколи Симчича, достиглий кавун з його міні-баштану важить від трьох до десяти кілограм, у діаметрі — 25-30 сантиметрів.