Піднявшись на оглядовий майданчик вежі, можна вповні насолодитися довколишніми красотами і проникнутися унікальним духом місцевості. Адже Недільна розташована між двома гірськими хребтами з вершинами Виділок (862 м), Кільчин Горб (819 м) і Крулики (812 м), Гострий Верх (777 м). і простягається вздовж річки Недільнянки.
Там гарно облаштовані місця для відпочинку, є кілька альтанок, колиба і мангали для приготування страв на вогні.
До речі, ідея будівництва вежі належить уродженцю села Недільна Ігорю Піхоцькому, а втілення задуму в життя стало можливим завдяки львівському архітектору Олесю Дзиндрі, який розробив проєкт унікальної споруди. Будувати її почали ще у 2009 році на пожертвувані людьми гроші. Споруджували вежу із модрини та сосни місцеві бойківські умільці, чиїм умінням працювати на висоті захоплювалися всі, хто спостерігав за процесом зведення.
Місцина, про яку йдеться, відома своїм героїчним духом. Під час Другої світової у повстанському середовищі цю територію називали «Київ», зважаючи на значення, яке вона мала у національно-визвольній боротьбі. В часи німецької oкупації тут діяла підпільна підстаршинська школа УПА. У 1943 році на горі Діл відбувся запeклий бiй між 105-ма бійцями ОУН-УПА та 3000 німецьких зaгарбників. Під час цього бою зaгинyло 43 українські патріоти. Втрати oкупантів були значно більшими — 256 чоловік. Воїнам УПА на місці битви насипали братську могилу.
11-15 липня 1944 року неподалік від Недільної, на межі з сусідньою Спринею під охороною відділів УПА відбулися Установчі збори Української Головної Визвольної Ради. Збір прийняв Платформу і Тимчасовий устрій УГВР, Універсал до українського народу, а також присягу воїнів Української Повстанської Армії.
На повстанський дух бойків і активну партизанську боротьбу не могла заплющити очі вже інша oкупаційна влада: 1948 року ціле село було виселене у Сокальський район, де навіть запропонували кращу землю. Однак поступово бойки поверталися на свої терени. Нині населення Недільної складає трохи більше 200 осіб, хоча то вiйни тут жило майже тисяча селян.