Андрій Найда пропонує кластерний спосіб розвитку економіки Калуша

Депутат Калуської міської ради, директор Калуського трубного заводу Андрій Найда вже декілька років з групою ініціативних і прогресивних мешканців Калуша, серед яких Сергій Гумінілович, Наталія Захарова, Руслан Шмаков, Андрій Романів, активно працює над поліпшенням інвестиційної привабливості міста, його економічному розвитку.
Переглядів: 3854
Андрій Найда — депутат Калуської міської ради, директор Калуського трубного заводу

Зокрема, минулого року спільно з Калуською міською радою вдалося провести Перший інвестиційний форум «Калуш Інвест», де вперше показали нові підходи до розвитку міста. За результатам інвестиційного форуму триває напрацювання і впровадження кластерної моделі розвитку економіки міста, розповів «Вікнам» Андрій Найда.

— Андрію Михайловичу, чому Ви вважаєте, що кластерний розвиток економіки може бути панацеєю для подальшого розвитку економіки Калуша?

На одній із зустрічей українських підприємців з міністром економіки Естонії Хейдо Вітсуром він сказав:

"Бажаю вам не потрапити у пастку середнього доходу. Не бути промисловим майданчиком, хай навіть з випуску чіпів чи іншої високотехнологічної продукції. Ця дорога призводить до низького, у кращому випадку — до середнього доходу громадян. Ми у цю пастку потрапили і зараз важко з неї вибираємося".

Чому міністр так сказав? Майже всі українські міста, в т. ч. і Калуш, не мають чіткої стратегії розвитку краю, збільшення робочих місць, отримання високої зарплати. Ми все ще думаємо, що заводи з величезною кількістю робочих місць нам дадуть високі зарплати, шалений розвиток економіки нашого регіону. На жаль, це буде вигода на короткостроковий період, в той час як кластери — це довгостроковий розвиток.  

Що  ж таке кластер і як він працює?

Засновником кластерного підходу розвитку економіки є Майкл Порттер, який показав всі переваги кластерного розвитку економіки, яку почали активно впроваджувати економічно розвинуті країни світу, не зважаючи на те, що й без кластерного підходу в них усе було добре. Вони вчасно зрозуміли перспективність цього напрямку. Кластер за своєю суттю — це взаємодія бізнесу, влади й освіти. Це географічна концентрація взаємопов’язаних компаній, які співпрацюють у певних сферах і одночасно конкурують в інших. Завдяки своїй близькості вони можуть отримувати вигоди та синергію від декількох зовнішніх факторів, характерних для місця їхнього розташування. Водночас,конкурентний тиск із боку компаній, розташованих на тій самій території, призводить до вищої продуктивності.

Учасники Першого інвестиційного форуму "Калуш Інвест" на Калуському трубному заводі

Компанії, які входять до кластеру, є більш успішними й конкурентноздатними, експортують більше, ніж ті, що працюють окремо. Стратегія кластерного розвитку стає домінантною, бо об’єднує експортний розвиток, залучення інвестицій, трансфер технологій, розвиток малого бізнесу й стартапів, технологічних та індустріальних парків, освіту та розвиток персоналу. Цікавими прикладами кластерів у світі є такі, наприклад:

  • — 50% килимів світу та 85% килимів США виробляють у місті Далтон, за що його справедливо назвали килимовою столицею світу. У місті мешкає всього 25 тис. жителів, тобто 0,007% населення США;
  • — 75% світового ринку скляних пляшечок для парфумів, які є практично в кожної жінки, виробляють у селі Браль (Франція) із населенням 3 тис. жителів.

Чилійське вино, баварські автомобілі, стільці в італійському містечку Удіне, цукрова тростина в Бразилії — це приклади кластерів, яких у світі тисячі. Програми з розвитку кластерів мають понад 75 країн світу.

Європейський Союз розвиває свою економіку через призму кластерів: їх на його території понад 2000.

— Яким бачите впровадження кластерного підходу в Калуші?

Як я й казав, кластери — це об’єднання за спільними інтересами: бізнес — влада — наука. Якщо спільних інтересів нема, то самі кластери приречені. Є два варіанта утворення кластерів: «зверху — вниз» (ініціатором є влада) і  «знизу — вверх» (ініціатором є бізнес). Закордонні фахівці вважають, що найкращим варіантом є утворення «знизу — вверх». Для Калуша та інших міст України, як на мене, цей варіант є майже нереальним, оскільки підприємства прагнуть виживати наодинці,  не зважаючи, що цей шлях в перспективі неправильний. Для нас має бути інший варіант — десь посередині між цими варіантами, коли влада підштовхує 1 допомагає бізнесу, освіті створювати кластери.

Для цього ми налагодили робочі контакти з департаментом економічного розвитку, промисловості і інфраструктури Івано-Франківської облдержадміністрації, зокрема, його керівником Наталією Міненко. У планах — провести за сприяння департаменту форум на зразок нетворкінгу, куда запросити всіх представників  полімерної галузі регіону і відповідних освітніх установ. Хочемо спочатку створити полімерний кластер як один із найбільш розвинутих в нашому регіоні. На форумі отримаємо інформацію, хто які спільні інтереси має, перспективи розвитку в кластерній моделі розвитку і з часом, вірю, утворимо цей кластер. Відповідно, в майбутньому до цього кластеру будуть долучатись інші новостворені підприємства, що значно поліпшить економіку нашого міста, регіону.

У планах — розвивати інші види кластерів: машинобудівний, логістичний, можливо, й туристичний.

— Що дасть утворення кластерів для Калуської ОТГ?

У всьому світі на кластерних підприємствах працівники отримують більші зарплати, порівняно з традиційними підприємствами, що дозволяє їм залучати висококваліфікованих працівників. Ці кадри їм готують університети, які теж входять до складу кластерів. Тобто маємо ідеальну модель якісного навчання нашої молоді, яка залишиться працювати в Калуській ОТГ, а це — наше подальше майбутнє і розвиток. При сильній економіці Калуській ОТГ будуть одночасно розвиватися й освітня, культурна, туристична галузі, а молодь зможе працювати й проводити своє дозвілля в рідному місті, в яке будуть вливатися кошти на розбудову і розвиток.