Свою назву боривітер отримав за звичку час від часу зависати на одному місці в повітрі "Щороку на початку літа з природи забирається велика кількість хижих птахів. Помилковою є думка людей про те, що ці пташенята покинуті батьками. Насправді ж, батьки знаходяться поруч та підгодовують пташенят, аж доки ті не навчаться самостійно здобувати собі їжу", — йдеться на Facebook-сторінці Галицького національного природного парку
Цього року люди привозили боривітрів звичайних значно більше, ніж зазвичай: з Івано-Франківська, Коломиї, Калуша, Чернівців. Працівники парку доклали максимум зусиль, щоб доглянути та вигодувати цих пташенят, поступово готуючи їх до самостійного життя в дикій природі. Робили все необхідне, щоб птахи добували собі харчі самостійно. Тепер вони зможуть самі полювати і швидко адаптуються в дикій природі. Але боривітрів ще можна побачити біля вольєру, де можна перехопити дармовий корм.
Довідка. Боривітер — назва кількох видів роду сокіл. Боривітри відрізняються своєю поведінкою під час полювання, коли вони ширяють на висоті 10-20 метрів над землею, виглядаючи жертву, зазвичай невеликих ссавців, ящірок або великих комах. Інші соколи більш пристосовані до активного полювання в польоті.
Довжина тіла до 40 см, крила — 229—275 мм. Оперення спини у самця іржасто-руде з темними плямами, у самки іржасте з темними поперечними смугами; оперення черева у обох статей вохристе з темними плямками; ноги жовті.
Свою назву боривітер отримав за звичку час від часу зависати на одному місці в повітрі, вистежуючи здобич, тримаючись проти вітру і ніби переборюючи його. Для ширяння боривітри користуються висхідними потоками повітря. Місцеві назви — постільга, трепещук, вітролом.
