Місцеві мешканці гордяться місцевим озером, унікальною капличкою та водою з потічка Вода в ньому цілий рік однакової температури, а ще має якийсь магічний бірюзовий колір. Озерце так і називають — «Бірюзове Око», інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Репортер".
Село Озерце розташоване за 30 км від Галича. Туди вже давно не їздить жоден громадський транспорт. До роздоріжжя можна доїхати стареньким автобусом за маршрутом «Івано-Франківськ — Кінчаки».
Нині Озерце — це швидше хутір, ніж село. Постійно тут живуть лише три людини, а решта час від часу приїжджає, як на дачу.
Раніше в селі було все: школа, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин. Нині це все позаростало й поруйнувалось. А вимирати село почало десь 20 років тому.
Церкву закрили не так давно. Нині священник приїздить з сусіднього села лише на дуже великі свята. Храм стоїть на горі. Туди ведуть порослі мохом сходи, крізь ялинкову алею. Біля церкви є дзвіниця, яка вже трохи похилена. Дзвони датовані 1925 роком. Навколо все покошено, прибрано.
Вулиць у селі немає. Усі хати стоять попри потічок. Цікаво, що взагалі нема криниць, бо воду люди беруть саме з цього потічка. Її п’ють, варять на ній їсти. Кажуть, вода там дуже чиста і навіть корисна. Вона йде з озера, а воно наповнюється з підземних джерел.
Село оживає 21 вересня — на Марії. В цей день у селі храмовий празник.
В іншому куті села, його ще називають Суходіл, і розташована головна тутешня родзинка — озеро. Місцеві називають його Вікном. Воно зовсім невеличке, в діаметрі — 12 метрів.
До речі, колір води найперше впадає в око – вона там такого синьо-зеленого, бірюзового кольору. Його глибина, кажуть селяни, — 15 метрів.
Купатися в озерці не можна, бо вода дуже холодна. Цілий рік — не більше восьми градусів. Взимку озеро не замерзає.
А ще цього року в селі започаткували фестиваль усної оповіді «Озерце». Поруч озера, біля ватри, розповідали різні історії, співали.
Більше читайте в публікації "Репортера" "Одне "Вікно", троє мешканців і нуль криниць".