САП закрила справу "Роттердам+"

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".
Переглядів: 951
Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії

Причиною є експертиза Служби безпеки України, яка встановила нібито відсутність збитків. Це при тому, що, за останніми даними, збитки переоцінили у 39 млрд грн замість 19 млрд, як було на початку розслідування, інформує ЕП.

Тим часом, НАБУ заявило, що оскаржить закриття справи «Роттердам+».

Рішення про закриття справи «Роттердам+» суперечить засадам верховенства права, тому Національне бюро оскаржить його до Генерального прокурора та в.о. керівника САП, йдеться в повідомленні.

Розслідування цієї справи знаходилося на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків, що підтверджено відповідною експертизою. Нагадаємо, що комплексною експертизою також підтверджені розрахунки збитків за 2016-2017 роки, але суть її зводиться до того, що питання протиправності дій, відповідно, і настання збитків, має вирішити суд, переконує НАБУ.

В свою чергу прокурор САП — процесуальний керівник у справі за весь час розслідування жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення, не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування, і два дні тому обговорював на нараді, як краще рухатись по справі далі. Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб, йдеться в повідомленні НАБУ.

Як відомо, у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули "Роттердам+".

Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.

У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії. 

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Володимир Бутовському. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на Оптовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.

НАБУ не знайшло документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою "Роттердам+" потрапляло морем з Роттердама в заявлених обсягах.