Калуський бізнес не витримає повторного локдауну Як випливає зі змісту звернення, закриття з 31 серпня закладів громадського харчування у зв’язку з віднесенням території міста до «червоної» зони підприємці вважають неправомірним.
«Закриття наших закладів призведе до різкого зниження прожиткового рівня наших працівників та членів їх сімей. Це декілька тисяч калушан», — йдеться в заяві.
Заборона на роботу закладів громадського харчування на території міста, переконані підприємці, — несправедлива і дискримінаційна та не вплине на рівень захворюваності. Так, Калуський район віднесений до «помаранчевої» зони, у селах працюють кафе і ресторани і калушани влаштовують святкування там. А отже коронавірус і далі буде поширюватися, і, таким чином, швидкий вихід із «червоної» зони — під питанням. Крім того, підприємці говорили про те, що заклади громадського харчування не працювали з початку карантину, їм дозволили роботу кілька місяців тому, а зараз змушують закриватися. І це при тому, що була проведена підготовка і в цілому налагоджена робота в умовах карантину (а це додаткові витрати на засоби захисту, дезінфекції тощо).
Повторну паузу в роботі витримають не всі: частина вимушена буде закрити бізнес. У першу чергу, це стосується тих підприємців, які працюють у орендованих приміщеннях.
Вимоги калуських рестораторів є простими: або тотальний карантин у місті та районі для всіх закладів, не залежно від виду діяльності і форми власності, включаючи ринки, храми, органи державної влади і місцевого самоврядування для швидшого виходу з карантину, або — дозвіл на роботу всім.
«Вибіркове закриття призведе до обурення громадськості та нівелювання очікуваних результатів від впровадження карантину», — слушно заявляють автори заяви-вимоги.
Підприємці запевнили: готові працювати відповідно до всіх протиепідемічних правил, а у випадку ігнорування своїх вимог — попереджають про масові акції протесту.
До підприємців вийшов міський голова Ігор Матвійчук. Найперше він підтримав їхнє право на мирний протест та повідомив про звернення до уряду і народних депутатів, яке в п’ятницю, 28 серпня, прийняла Калуська міська рада. Його вже направили адресатам. У цілому для міської влади та калушан незрозуміло, якими критеріями керувалася Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, коли приймала рішення про «червону» зону для Калуша. Уже сьогодні вранці міський голова поїхав у Івано-Франківськ, щоб з’ясувати, які дані обласний департамент охорони здоров’я передає у Київ та звідки вони беруться.
Також Ігор Матвійчук зазначив: жорсткий карантин у березні-квітні приніс збитки підприємцям і бюджету, але не допоміг спинити епідемію. Зараз захворюваність тримається на стабільному рівні і ситуація в цілому не є такою, щоб застосовувати жорсткі карантинні обмеження. У Калуші, нагадаємо, поки що не запроваджують дистанційне навчання в школах, а на два тижні продовжили канікули. Щодо громадського транспорту, то з понеділка він курсує в режимі спецперевезень. Рейси здійснюються вранці та ввечері, і, таким чином, калушани можуть дістатися на роботу і з роботи. Щодо роботи кафе, ресторанів, спортивних залів тощо, то міська влада не має повноважень забороняти чи дозволяти їхню роботу. І оскільки з 31 серпня Калуші в «червоній» зоні, то у випадку, якщо вони не припинять свою діяльність, втрутиться поліція.
Що не так з «червоною» зоною для Калуша?
Згідно з урядовою постановою від 12 серпня, регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак:
- — завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50% протягом п’яти днів підряд;
- — середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менш як 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх семи днів;
- — показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тис. населення перевищує базовий рівень захворюваності – 40 нових випадків на 100 тис. населення.
Для такого міста, як Калуш (населення менше за 70 тис. осіб), "жовтій" зоні відповідає показник захворюваності 40-120 нових випадків на 100 тис. населення за останніх 14 днів; помаранчевій — від 120 до 240, і червоній — понад240 нових випадків.
У Калуші на момент прийняття рішення про включення міста до "червоної" зони показник захворюваності склав 97,3 випадки на 100 тис. населення. Це відповідає жовтій зоні. Таким чином, за цим критерієм місто ніяк не могли включити до "червоної" зони.
Щодо другого критерію — кількості проведених тестувань, то він, за урядовою постановою, не впливає на віднесення території саме до "червоної" зони.
«У разі проведення в регіоні тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу протягом п’яти днів підряд у кількості меншій, ніж 24 на 100 тис. населення щоденно, на території регіону встановлюється “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки», — зазначено в документі.
У Калуші кількість тестувань на момент включення міста до "червоної" зони становила 141,6 на 100 тис. населення. У будь-якому разі за цим критерієм Калуш навіть теоретично не міг стати «червоним», максимум — «помаранчевим».
Третій показник — завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я регіону для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19 протягом п’яти днів. Постанова уряду визначає, що у випадку завантаженості 50-75% ліжок встановлюється «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, понад 75% ліжок — «червоний».
У Калуській ЦРЛ є 135 ліжок для лікування коронавірусу. З них станом на минулу середу, 26 серпня, зайнятими були 124. На перший погляд — більше за 75%. Проте, якщо взяти до уваги лише пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 , то їх впродовж п’яти днів, які передували рішенню про включення Калуша до «червоної» зони, було 80, 82, 42, 58 і 40 — тобто в середньому явно менше за 75%. Окрім того, в Калуській ЦРЛ лікуються не лише калушани: завантаженість лікарняних ліжок мешканцями Калуша з підтвердженим діагнозом впродовж п’яти днів становила 40-50%.
Навіть, якби держава враховувала завантаженість ліжок у стаціонарі без поділу на жителів міста і району (у такому разі незрозуміло, чому в Калуші — "червона" зона, а районі — "помаранчева", тим більше зважаючи, що Калуська ЦРЛ — лікарня міської і районної рад. — Авт.), то показник все-одно був би меншим за 75%. Наприклад, станом на 31 серпня в лікарні є 72 хворих з підтвердженим діагнозом COVID-19, включаючи мешканців Калуша, Калуського району та іногородніх. І це явно менше за 75% від загальної кількості ліжок (135).
У цілому станом на 31 серпня у відділенні інтенсивної терапії Калуської ЦРЛ є сім хворих, із яких жоден не підключений до апарату штучної вентиляції легень, 118 — у пульмонологічному відділенні, четверо хворих з підозрами на COVID-19 — в дитячій лікарні і троє — в інших відділеннях.
Таким чином, Калуш не відповідає жодному з визначених для "червоного" рівня епідемічної небезпеки критерію. А отже і в громади, і в місцевої влади є всі підстави вважати рішення Державної комісії необґрунтованим та заангажованим.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка