Пропозицій та зауважень щодо нової установки "КАРПАТНАФТОХІМу" на адресу Міністерства не надходило Нагадаємо, повідомлення про планову діяльність калуське підприємство оприлюднило ще 5 грудня минулого року, інформують "Вікна".
Будь-хто міг подати зауваження та пропозиції до планової діяльності та обсягу досліджень, які мають бути включені до звіту з оцінки впливу на довкілля. У відведений для цього термін пропозицій та зауважень на адресу Міністерства не надходило. Тож, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» перейшло до наступного етапу — розробки Звіту з оцінки впливу на довкілля. Оприлюднений 26 серпня звіт містить 720 аркушів. Передбачене його громадське обговорення. У підсумку Міністерство надасть свій висновок щодо допустимості (чи недопустимості) даного виду планової діяльності. Якщо цей висновок буде позитивним, то підприємство зможе отримати дозвіл на початок будівельних робіт.
Громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля триватиме впродовж 25-ти робочих днів. Упродовж усього строку громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. За законодавством, зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань. Проте наразі їхню дату, час, місце та адресу не визначено: на період дії карантину та впродовж 30 днів після його повного скасування громадське обговорення планованої діяльності проводиться лише у формі надання письмових зауважень і пропозицій.
Будівництво установки переробки фракцій піролізу планується здійснювати на території ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» в межах орендованої земельної ділянки, на площі 1,88 га. Площа забудови — близько 0,5 га. Номінальна потужність установки по сировині (фракція С4) 110 тис. тонн на рік, по кінцевому продукту — 45 тис. тонн в рік. Ацентонітрил буде використовуватися як розчинник (потреба 0,37 тонн на рік) з регенерацією та подальшим використанням у виробничому процесі.
Запроєктований об’єкт складається з установки з виробництва 1,3-бутадієну, будівлі енергозабезпечення, градирні, чилерної установки, технологічних естакад та нової факельної установки. Основна етажерка установки виробництва 1,3-бутадієну має розмір 12 х 24 метри, висота її найвищої колони — орієнтовно 56 метрів.
Тривалість будівництва — 16 місяців. На новому виробництві буде створено 25 робочих місць.
Кінцевий продукт нової установки — бутадієн — є сировиною для синтезу синтетичного каучуку.
Як зазначено в звіті з оцінки впливу на довкілля, вплив на атмосферне повітря, а саме викиди забруднюючих речовин, в процесі здійснення планованої діяльності носитимуть постійний характер. Вплив на водне середовище пов'язаний з утворенням хімічно забруднених стоків.
До позивних впливів на соціальне середовище віднесли: створення нових робочих місць, забезпечення хімічної промисловості товарним 1,3-бутадієном та збільшення відрахувань в місцевий бюджет.
Відстань від межі виробничого майданчика підприємства до найближчої житлової забудови с. Верхня — 1100 м (північний напрям), с. Мостище — 1300 м (східний напрям), м. Калуш — 3300 м (південно-східний напрям), с. Кропивник — 1700 м (південно-західний напрям) та с. Степанівка — 1700 м (північно-західний напрям). Для моніторингу за станом атмосферного повітря виділено дев’ять контрольних точок: чотири на межі санітарно-захисної зони підприємства та п’ять — на межі найближчої житлової забудови від майданчика проектованого об’єкту.
І сировина, і кінцевий продукт нового виробництва є пожежонебезпечними і шкідливими речовинами та вимагають спеціальних заходів з техніки безпеки. Зокрема вибухо та пожежонебезпечними є фракція С4, ацетонітрил і 1,3-бутадієн. Крім того ацетонітрил є токсичною речовиною третього класу, а бутадієн — четвертого класу небезпеки.
«З метою зниження рівня вибухонебезпечності установка з переробки фракцій піролізу розділена на технологічні блоки. На міжблочних трубопроводах встановлена відсічна арматура з автоматичним та дистанційним керуванням», — зазначено у звіті.
Постійні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від роботи нової установки — понад 1,4 тис. тонн вуглекислого газу на рік і близько 3 тонн інших речовин. Серед останніх — близько 2 тонни викидів кінцевого продукту — бутадієнту (близько 473 кг на рік азоту діоксину і 365 кг на рік ацетонітрилу). Також у звіті оприлюднено загальні викиди забруднюючих речовин по підприємству (враховуючи нову установку) і вони становлять близько 344,7 тис. тонн на рік. З них 342,6 тис. тонн — діоксид вуглецю (вуглекислий газ). І якщо, наприклад, викиди ацетонітрилу від установки, яку планують збудувати, становитимуть лише невелику частку від загального обсягу викидів цієї токсичної речовини підприємством (0,365 тонн на рік із загальних 21,7 тонн), то викиди 1,3-бутадієну (дивінілу) будуть в основному пов’язані із запуском нового виробництва (2,04 тонн із загальних 2,19 тонн на рік).
«Аналіз розрахунків, проведених з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря та існуючих джерел викидів ТОВ «Карпатнафтохім», показав, що за всіма інгредієнтами, при функціонуванні установки переробки фракцій піролізу, приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони ТОВ «Карпатнафтохім» та на межі житлової забудови не перевищуватимуть значень, що нормуються (ГДК)», — зазначено у звіті.
Ризики від нового виробництва для здоров’я людей автори звіту оцінили як допустимий і вкрай малий. А ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів за 1,3-бутадієном, — речовиною, якій потенційно властива канцерогенна дія, визначений як прийнятний.
«Аналіз розрахунків, проведених з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря та вкладу ТОВ «Карпатнафтохім» показав, що за всіма інгредієнтами і можливим підсумовуючим впливом забруднюючих речовин, що володіють канцерогенним ефектом та викидаються в атмосферу діючим підприємством з врахуванням вкладу проектованої установки переробки фракцій піролізу, приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони ТОВ «Карпатнафтохім» та на межі житлової забудови не перевищуватимуть значень, що лімітуються», — йдеться у звіті.
Проте тут же зазначено, що в окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопичуванню шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери (припіднята інверсія, штилевий шар, тумани, несприятливий напрямок вітру), концентрації домішок в повітрі можуть різко вирости. Для того, щоб в ці періоди не допускати виникнення високого забруднення, необхідно короткочасне скорочення викидів забруднюючих речовин — зменшення потужності установки.
«Суттєвий вплив на довкілля можливий лише у випадку виникнення аварійних ситуацій локального характеру з загрозою прямого забруднення природних компонентів. Такі аварії можуть супроводжуватися вибухом і пожежею, тобто руйнівною і забруднюючою дією. Несвоєчасне виявлення та/або невірні дії при ліквідації аварійної ситуації можуть стати причиною виникнення великої аварії, що супроводжуватиметься значно більшими викидами небезпечних речовин», — повідомляється у звіті.
«При плануванні проектної діяльності враховані усі рішення для запобігання аварійних ситуацій», — повідомляє підприємство.
До речі, в звіті вказано, що аналіз стану повітря у контрольних точках будуть робити з періодичністю раз на квартал.
Нагадаємо, минулого року в Калуші обговорювали звіт з оцінки впливу на довкілля нової установки з виробництва оксиду пропілену. Тоді чимало калушан виступили проти, а ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» було запропоновано взяти фінансову участь у запровадження системи онлайн-моніторингу за якістю атмосферного повітря та в придбанні ангіографа для громади Калуша. Проте жодне з цих побажань так і не було реалізоване.