У "червоній" карантинній зоні опинилися три міста Прикарпаття та три райони Міська влада не погодилася з таким рішенням і вже надіслала на адресу уряду звернення з вимогою переглянути його, адже всі три критерії (кількість тестувань, завантаженість лікарняних ліжок, виділених для лікування коронавірусної хвороби та рівень захворюваності) в місті не відповідають критеріям "червоної" зони.
Цього тижня під час наради в Івано-Франківській обласній державній адміністрації заступник директора обласного департаменту охорони здоров’я Ірина Кобельска пояснила, яким чином відбувається поділ на зони, інформують "Вікна".
Станом на 31 серпня у "червоній" карантинній зоні опинилися три міста Прикарпаття та три райони, решту території області — "помаранчева" зона. За словами Ірини Кобельської, поділ відбувається виключно на основі рівня захворюваності — кількості нових випадків захворювання на COVID-19 за 14 днів на 100 тис. населення. У цілому по області рівень захворюваності станом на 29 серпня становить 174,9 випадка.
Урахування інших критеріїв відбувається на рівні регіону — області. Коефіцієнт тестування на Прикарпатті — 79,5 (май бути не менше 24), а завантаженість ліжок, виділених для лікування COVID-19, за 5 днів становить 65-67% — це відповідає "помаранчевій" зоні. Таким чином, уся область з понеділка, 31 серпня, опинилася в помаранчевій зоні (за винятком "червоних" міст і районів).
Також Ірина Кобельська повідомила, що Міністерство охорони здоров’я нещодавно змінило підхід до визначення завантаженості ліжок у лікарнях. Тепер оцінка відбувається за двома показниками. Перший — це відсоток завантаженості хворими з підтвердженим методом ПЛР-тестування діагнозом COVID-19. Якщо він становить понад 50% — в регіоні встановлюють помаранчевий рівень небезпеки, понад 75% — червоний.
Другий показник, який бере до уваги Міністерство, — це наповненість ліжок хворими з COVID-19 та з підозрами. Цей показник використовується для моніторингу стану готовності системи охорони здоров’я надавати медичну допомогу хворим. Завантаженість понад 50% означає, що є необхідність включення додаткових закладів до переліку лікарень, які призначені для лікування коронавірусної хвороби. Враховуючи цей показник, минулого тижня до раніше затверджених 13-ти закладів першої лінії на Прикарпатті додали ще шість закладів, які перебували в другій лінії (Калуської районної лікарні серед них немає. — Авт.). Це дало змогу розгорнути додатково ще 330 ліжок.
Загалом станом на 31 серпня в області розгорнуто 1781 ліжко в 19-ти закладах охорони здоров’я. Хворими зайнято 1181 ліжко, це становить 66,3%. З них 587 — із підтвердженим діагнозом COVID-19, 594 — з підозрою. У відділеннях інтенсивної терапії загалом розгорнуто 135 ліжок і є 89 хворих, із них п’ять — на штучній вентиляції легень.
Як повідомила Ірина Кобельска, найбільше навантаження з розрахунку на медичні бригади сьогодні мають обласна інфекційна лікарня, Городенківська, Косівська і Коломийська лікарні.
Для міст і районів при встановленні рівня небезпеки враховується лише такий показник захворюваності, як кількість нових випадків за 14 днів на 100 тис. населення. Для того, щоб віднести місто Калуш до "червоної" зони, він має становити 240 випадків і більше. Міська влада, яка веде облік захворюваності, оперує даними, з яких випливає, що показник захворюваності у нас є меншим за цю межу. Причому дані закладів охорони здоров’я міста та лабораторного центру збігаються. Проте, виявляється, Державна комісія оперує дещо іншими даними – від Національної служби здоров’я України.
Наприклад, за даними Калуської міської ради, станом на 31 серпня в Калуші і Калуському районі було 735 випадків коронавірусної хвороби, а на сайті НСЗУ на цю дату наведені інші показники — 812 підтверджених випадків COVID-19 (з них 501 — по місту Калушу). Причому, були дні, коли різниця між даними з двох джерел становила 100 і більше випадків.
Що є причиною такої різниці у показниках?
Одна з імовірних — до кількості хворих у Калуші включають людей з калуською реєстрацією, які проживають у інших містах і районах країни. Такі випадки не потрапляють у поле зору місцевих медиків та обласного лабораторного центру, але впливають на статистичні показники на рівні держави. Між тим, такий підхід може суттєво спотворювати реальні масштаби поширення коронавірусу на конкретній території.
