Андрій Дрань вважає, що міський голова має представляти всю громаду, а не окрему політичну силу Андрій Дрань народився в Калуші, навчався в третій школі. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Економіка підприємства» в Івано-Франківському університеті нафти і газу — дипломну роботу англійською мовою захистив у 1997 році. Працював економістом на ВАТ «Оріана». Паралельно здобував другу вищу освіту, навчаючись у Київському міжнародному інституті менеджменту, де здобув кваліфікацію експерта-оцінщика нерухомого майна і корпоративних прав. Також у 2000 році здобув кваліфікацію експерта з оцінки землі.
З 2001 року впродовж 15-ти років працював у банківській сфері. Спочатку керівником Калуського відділення Правексбанку, згодом — на керівних посадах у відділеннях інших банків. Упродовж 2014-2015 років працював директором державного підприємства «Агрофінфонд» при Міністерстві сільського господарства. У 2015 заснував і очолює ТОВ «Захід плюс», яке спеціалізується на виготовленні металоконструкцій для потреб сільського господарства і промисловості.
У 2015 році за квотою партії «Самопоміч» увійшов до складу виконавчого комітету Калуської міської ради — і це перший його досвід роботи в органах місцевого самоврядування та у владі в цілому. Очолює міську організацію партії «Самопоміч».
На вибори міського голови Калуської громади Андрій Дрань планує йти самовисуванцем і пояснив «Вікнам» чому:
«Вважаю, що міський голова має представляти всю громаду, а не окрему політичну силу. І в разі обрання — відмовитися від партійного квитка. Крім того, якщо ти йдеш на вибори з командою, то це призводить до виникнення зобов’язань перед її членами. І вони можуть не співпадати з інтересами громади».
Повноваження діючого скликання міської ради та створеного нею виконавчого комітету, які управляли містом, завершаться за кілька місяців. Андрій Дрань дав свою оцінку роботі міської влади та процесів які відбуваються у місті.
— У Калуській міській раді цього разу було багато нових молодих людей, які вперше зайшли у раду і вони пробували переламати ситуацію на користь розвитку міста, створення стратегії для Калуша. Але більшість депутатів не змінилася, адже обирають одних і тих самих. І у підсумку для громади нічого не змінюється, не з’являються нові ідеї, підходи тощо, — зазначає Андрій Дрань. – Чому депутати тримаються за владу? На жаль, багато з них йдуть у владу не для того, щоб розвивати громаду. А для отримання певних преференцій: посад, впливу, розвитку свого бізнесу тощо. Наприклад, у Калуші багато земельних ділянок, якими користуються підприємці і навіть підприємства, не оформлені. Хтось платить орендну плату за землю, хтось — не платить. Також вносяться на голосування ті питання, які вигідні певним особам. Було чимало випадків вибіркових рішень, коли за ідентичних обставин одним підприємцям міська рада надає дозволи і погодження (при цьому ігноруючи правила, які сама встановила), а іншим — відмовляє. Виконавчий комітет за цієї каденції, вважаю, взагалі був недієвим. На засіданнях виконкому в основному відбувається бездискусійний і формальний розгляд питань та голосування підняттям рук більшістю. У цілому виконавчий комітет сформовано таким чином, що не має сенсу вносити якість альтернативні пропозиції. Вони як правило не знаходять підтримки, оскільки більшість — у діючої владної команди.
— Що б Ви віднесли до позитиву у роботі чинної міської влади?
— Я б відзначив те, що у місті реалізується ряд важливих програм. Зокрема, ініційована фракцією «Самопоміч» програма реконструкції і будівництва мереж вуличного освітлення. Досить багато уваги влада приділяє питанням соціальної сфери, зокрема, сюди належить програма безоплатного лікування калушан. Зараз вона, щоправда, вже не діє, оскільки змінився принцип фінансування медицини, але в попередні роки — це була реальна підтримка людей. Кілька програм дозволяють вирішувати проблеми стану житлового фонду — це ремонти дахів, ремонти під’їздів, мереж тощо. У цьому плані, вважаю, що влада ефективна.
— Які дії чи бездіяльність міської влади Ви вважаєте хибними?
— Мінусом є те, що все в Калуші робиться без стратегії. Місто живе, воно мусить підтримуватися, а інфраструктура — функціонувати. Але хочеться, щоб громада росла. Між громадами зараз буде конкуренція за робочу силу, за інвесторів. Відповідно, маємо бачити і працювати на віддалену перспективу — маємо знати, куди ми йдемо, які у нас цілі. Це має бути довгостроковий план, підтриманий громадою і якого має дотримуватися будь-яке керівництво, яке буде в місті.
Для того, щоб якісно управляти, потрібно, в першу чергу, проаналізувати бюджет міста. І розуміти, що бюджет — це кошти громади, і за кожну копійку з цих коштів влада підзвітна громаді міста. На жаль, це не так.
Ми ініціювали запровадження у Калуші електронного документообігу, але він повноцінно не запрацював.
Як на мене, відсутність прозорості і відкритості влади — ще одна велика проблема Калуша. Інформація, яку розміщують на офіційному сайті Калуської міської ради — неповна, там важко щось знайти. Наприклад, по бюджету є лише статистичні звіти, таблиці з цифрами, в яких не кожен розбереться. Не розумію, чому б, наприклад, не подавати щотижневі звіти доступною людською мовою: скільки грошей, ми, громада заробили, і куди конкретно їх витратили. Скажімо, які премії і за які успіхи в роботі ми заплатили найнятим нами посадовцям, керівникам комунальних підприємств та іншим.
Простий приклад: якщо замість чотирьох заступників міського голови було б два (а це реально, у нас дублюються функції заступників і керівників управлінь), то за одну каденцію за зекономлену зарплату можна було купити, приміром, ті ж комунальні автобуси. При цьому не переплачуючи. А ми взяли їх у лізинг — це той же кредит і будемо сплачувати 11% річних упродовж п’яти років. І таких прикладів є дуже багато. Скажімо, у нас закупівлі за бюджетні кошти проводять так, щоб максимально уникнути відкритих торгів через Прозоро. Що поганого у відкритих торгах? Адже це реальний механізм прозорого вибору виконавця з максимальною економією для громади. Тому, вважаю, що бюджет міста використовується нераціонально.
Потрібно програмно і більш відкрито та економно використовувати бюджетні кошти. Міська скарбниця не є маленькою. Наступного року бюджет Калуської громади буде складати понад мільярд. Якщо раціонально його використовувати, то можна зробити набагато більше, братися за серйозні проєкти і доводити їх до завершення.
Стара влада не може запропонувати нових підходів — вона вже сформувала звичне й комфортне для себе середовище. Тому, як на мене, не варто голосувати за кандидатів у депутати, на голову ОТГ, які вже були у владі. Влада потребує змін. Якщо її не змінювати, то владу приватизовують.
— Ви брали участь в конкурсі на посаду генерального директора Калуської ЦРЛ та програли опоненту. Проте пішли до суду. Це боротьба за посаду чи спроба довести, що правила мають бути однаковими для всіх?
— У Калуші правила не для всіх, а конкурси на посади, якщо й проводяться, то практично завжди (особливо, якщо йдеться про керівні посади) вони є формальними з наперед відомим результатом. Це всі розуміють, тому бажаючих взяти участь — одиниці, хоча у Калуші дуже багато освічених і компетентних людей. Йдучи на конкурс, я хотів показати, як все відбувається. На відміну від свого опонента, подав повний пакет документів, але програв. Свою правоту вже довів у Верховному Суді, тепер чекаю рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Конкурси на посади потрібні, причому на всі, починаючи з заступників міського голови. Але вони мають бути такими, щоб у підсумку перемагали кращі, а не «свої».
