Калушанин розгорнув прапор Калуша на найвищій горі Туреччини

Калушанин Владислав Корсунь, який віддавна захоплюється походами в гори, повернувся з Туреччини, де з трьома товаришами із Дніпра здійснив сходження на гору Арарат висотою 5165 метрів.
Переглядів: 2118
Калушанин розгорнув прапор свого міста на вершині Арарату

За словами Владислава, у гори він почав ходити ще з 14-річного віку разом з хлопцями із двору, інформують "Вікна" з посилання на сайт "Нафтохімік-КАлуш".

З того часу вже минуло з чотири десятки років, а без гір своє життя чоловік не уявляє. Позаду багаторазові сходження на вершини Українських Карпат, а минулого року і підкорення Казбеку (5033 метри) з Грузії.

"Зараз я перебрався в дикі гори на кордоні з Румунією, де менше туристів. Там цікавіше, — розповідає калушанин. — Лише у серпні цього року здійснив п’ять сходжень. І якраз останнім був Арарат, на який піднімався з друзями з Дніпра. Займаюся також як волонтер разом з калушанами Василем Фіцаком та Віктором Худяком розчисткою гірських стежок".

Стартували на Арарат з Туреччини. У поході провели чотири дні, ночували в палатках. Коли піднімаєшся на Арарат, радять взяти гіда, бо підніжжя — це приватна територія, де живуть курди. Вони бувають незадоволені туристами і навіть води відмовляються дати, розповідає Владислав Корсунь і додає:

"Ми, звісно, гіда не брали. Але з курдами спільну мову знайшли, особливо, коли сказали, що з України. Українців вони люблять, на відміну від росіян".

Піднімаючись на такі вершини, також важливо пройти акліматизацію. У високогір’ї не вистачає кисню, тому треба до цього призвичаїтися. Кожен «гірську хворобу» відчуває по-своєму, але загалом головний біль і сильне серцебиття є у всіх. Відповідно на висоті 3200 м влаштований перший базовий табір, а на 4200 м — другий. Він якраз і є стартовим. Вже від нього калушанин піднявся на Арарат і зійшов назад за 6,5 години.

"Цього разу я був більше фізично готовий, ніж минулого року в липні, коли йшов на Казбек, — розповів Владислав. — Хоча сходження на Арарат набагато стрімкіше, але шлях коротший. Нам повезло з погодою: -10 градусів і не було вітру. Лише на висоті 5 тисяч метрів почалися льодовики. А на Казбеку льодовик Гергеті вже від 3400 метрів і там набагато небезпечніше, оскільки є великі розщелини, тому останній набір висоти радять робити по 4-5 людей в обв'язці. Ми тоді цієї поради не дотримались і, повертаючись назад, я провалився в одну з них. На щастя, мене витягли".

Загалом сходження на Казбек зайняло сім днів. Фізичну підготовку калушанин здобуває завдяки велоспорту. Окрім того, вже близько 20 років не палить і не вживає спиртного. 

За словами Владислава, для гірських походів найбільш важливе взуття і одяг, на зиму потрібні ще і термобілизна, куртки, снігоступи й інше. І це коштує чимало. До прикладу, ціна зимових трекінгових черевиків щонайменше 6 тисяч гривень.

Наступного року калушанин хотів би побувати або в Греції на знаменитій горі Олімп, або в Таджикистані, де здебільшого 5-7-тисячники. Проте якщо переліт в Грузію, Туреччину, Грецію за цінами відносно доступний, то в Таджикистан летіти дорого, як зрештою і в країни Європи. Щонайменше на похід треба 800 євро.