Ярослав Муха має 356 бджолосімей Незвична пасіка є в селищі Войнилів Калуського району. Особлива за профілем роботи, де займаються відродженням та збереженням карпатської популяції бджіл — Apis mellifera carnica Pollman, 1879 (ecotypes-carpatica), інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Голос України".
На пасіці Ярослава Мухи можна ходити без остраху. Бджоли літають та гудуть, але не жалять. Цим відмінні ці комахи місцевої карпатської породи. Читач заперечить: так не буває, бджоли всюди однаково агресивні. Господар каже, що так само реагує більшість відвідувачів. Щоб переконати, запрошує сміливців устромити руку до вулика.
Ярослав Муха викладав на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва Прикарпатського національного університету, опісля за фахом багато років працював у Греції. Там познайомився із місцевими ченцями, де й здобув знання з апітерапії та бджолярства. Після повернення на Батьківщину переключився на селекційну роботу.
«Татова пасіка на той час занепала, тож разом із дружиною починали заново. Наталя за фахом художник-педагог, та в усьому допомагає. Створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Селекціонер». Придбали місце під пасіку, збудували майстерню. Виготовляємо вулики та рамки, втілюємо в життя творчі задуми.
Тепер тут велике господарство із 356 бджолосімей, більшість — сім’ї-виховательки. Є й стартери, донори, тестові групи із селекційним та племінним матеріалом, а також весільні вулики-нуклеуси, за допомогою яких облітуємо наших бджоломаток на карпатських трутнях. Щоб добитися чистопородності, дарував бджоломатки власної селекції місцевим пасічникам і так досягав ізольованої від чужого трутня зони», — розповідає Ярослав Муха.
З часом його методи бджільництва почали запозичувати навіть за межами країни. Приміром, утеплення сімей у вуликах не на зиму, а на літо, жодної стимуляції, правильна вентиляція та українська рамка. Такі умови зимівлі дають здорові сім’ї на весну.
Рік за роком покращували результати. Ярослав Муха зареєстрований у міжнародній селекційній програмі BeeBreed, де є вся інформація про його селекційну лінію Carpatica line № 24 — Yaroslav Mukha. У складі Об’єднання маткарів України — ведучий у селекції Карпатських бджіл. Тож ця порода має шанс на збереження.
Повернімося до запитання, чому бджоли у багатьох звичайних господарствах Прикарпаття неприступні. Без захисних сіток та димової завіси навіть бувалі пасічники не наважуються відкрити вулики.
«Для збільшення врожаю меду до наших країв ще за Союзу масово завозили Кавказьку породу бджіл та Італійку, гібриди яких вийшли неконтрольованими та завдали великої шкоди українським популяціям. Перехресне осіменіння з гібридами та іншими породами вироджує унікальну місцеву комаху, яка пристосована до наших кліматичних умов і медодайної бази. Карпатка лагідна має добре розвинутий хоботок, що дозволяє брати нектар з рослин із дуже низьким умістом цукрів. І таких плюсів дуже багато», — пояснює співрозмовник.
Розвиток активний, зимівля економна. Одна сім’я з’їдає за зиму не більше 3—5 кг меду, на відміну від гібридів, яким і відра замало. Це важливо для пасічників. І для комах, бо не перевантажують свої кишківники й не гинуть, не дочекавшись весни, щоб облітатись. Тому українська популяція карпатських бджіл має великий попит у країні та за її межами. Звісно, йдеться про чисту породу.
Колеги з Італії запозичують технологію бджільництва Мухи із використанням корпусного вітчизняного вулика та селекційний матеріал із його пасіки. Важливо, що є підтвердження кафедри молекулярної біології Чернівецького національного університету про чистопородність бджіл за генетичними та морфометричними аналізами.
Для чистоти породи та для контрольованого парування бджіл Ярослав заснував високогірний облітник «Ґорґан» у районі села Осмолода Рожнятівського району, між хребтом Ґорґани та горою Сивуля. В радіусі 14 км — повна ізоляція, заборона на ввезення інших бджіл. Така зона важлива: в лінійному напрямку селекції недопустима присутність невідомого трутня, бо через нього передається 80% генетичної інформації та залежить чистота породи. Таке природнє осіменіння має свої переваги над інструментальним, хоча й без останнього в селекції не обійтися.
Дуже багато зацікавлених у цій справі. Відомий науковець Василь Гайдар із Закарпаття, який упродовж багатьох років очолював відділ розведення і селекції карпатських бджіл, що базується в Мукачеві, Інституту бджільництва імені Прокоповича цього року на «Ґорґані» облітував своїх бджоломаток.
Під час червневої повені на Прикарпатті розмило дороги та знищило мости. Через це переживали пасічники, котрі привезли сюди свої бджоломатки на обліт. Та результатом дуже задоволені, отримали багато селекційного матеріалу. Але через карантин не змогли приїхати науковці з-за кордону...
«Регіональна експертна комісія Національної академії аграрних наук Івано-Франківської облдержадміністрації розглянула наявні племінні (генетичні) ресурси за місцем провадження господарської діяльності кооперативу «Селекціонер» щодо присвоєння статусу племінної справи у тваринництві. Умови розміщення пасіки та утримання бджолосімей відповідають технологічним вимогам для ведення селекційно-племінної роботи і порядку присвоєння цього статусу. Така робота забезпечить удосконалення існуючого генотипу бджіл районованої породи, розширення та поліпшення їх чистопородності на Прикарпатті та за його межами, збільшення продуктивності бджолосімей на 10—15% понад середні районовані показники. Ми подали відповідну документацію до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», — стверджує голова комісії, заступник директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Степан Вінтонович.
Ярослав Муха активно популяризує селекційну роботу та апітерапію через власний канал на Ютубі. Бджолину хатину, на яку має авторське право, спроектував і виготовив із сином Володимиром. Її можна використовувати для лікування та профілактики, адже там розміщено 18 бджолосімей — понад мільйон комах.
Бджолина сім’я сприяє оздоровленню енергетичного стану нашого організму. Це вкрай важливо для лікування і профілактики нервових захворювань, при виснаженні, стресах, якомусь дисбалансі. Біоенергетика та інгаляція — основні благотворні оздоровчі чинники. Так само помічні й продукти бджільництва. Мед — готова фруктоза й глюкоза із набором вітамінів, амінокислот, мікро- та макроелементів, які повністю засвоює наш організм.
«Ми нічого не знищуємо, а тільки даємо природі, бо завдяки запиленню рослин збільшуються врожаї сільгоспкультур. Займаємося селекцією, своїми силами тягнемо цю лямку. Бо це не хобі, а серйозна робота, яка потребує державної підтримки. Та ще терпіння і натхнення», — підсумовує Ярослав Муха.
