Не в пляшках. Дослідники розповіли, в чому раніше транспортували калуське пиво. ФОТО

Калуське пиво транспортувалося для потреб споживача досить тривалий період у бочках. Вони виготовлялись з деревини і були основним типом упаковки, оскільки не лише підтримували стійкість пива, а й забезпечували його зберігання.
Переглядів: 1857
Найбільш популярними були пляшки бронзового, медового кольору.

У бочках пиво довше зберігає свої первинні смакові властивості, пише у групі «Old Kalush».

Перед тим, як розлити пиво в бочку, її просмолювали пивною смолою всередині для запобігання взаємодії пива з деревиною. Інколи пиво витримували в бочках, які використовували для дозрівання міцних напоїв. Таке пиво мало свою родзинку в смаку.

Пивна бочка, на відміну від інших бочок, є штифтованою: в заливний отвір врізано металеву втулку з різьбою, для запобігання вибиття втулки, оскільки пиво — газований напій.

На Калуській броварні пиво розливали в бочки місткістю 5, 10, 25 і 50 літрів.

Поряд із бочками, широкого застосування до 1914 року набула скляна пляшка. Пляшка також була свого роду способом упаковки. Вона повинна була бути доброї якості, міцна для можливості транспортування і зберігання.

Використовувались пляшки об’ємом 0,3 і 0, 5 літра. Тару 0,3 літра переважно вживали на території Великої Польщі, і називали її портерівка. На наших теренах використовувалась в основному тара об’ємом 0,5 літра. Пляшки, які використовувались на Галичині, трішки відрізнялись від тих, які використовували в інших місцевостях. Мали вони широке денце (середнє 5,5-6,5 см), висотою 25-26 см з довгою шийкою.

Пляшки також відрізнялись і кольором. Найбільш популярними були пляшки бронзового, медового кольору.  До 1914 року використовували переважно пляшку зеленого кольору. З часом найбільшого поширення набула пляшка бронзового кольору, оскільки той колір істотно впливав на тривалість зберігання пива.

Пляшки були власністю Бровару. Тому гуртовики, які купували і розповсюджували пиво, повинні були повернути на Бровар таку саму кількість тари чи покрити різницю коштами. Для цього на зворотньому боці було розміщено зазвичай напис “Wlasnosc niesprzedajna”.

Щоб запобігти неякісній конкуренції та підтвердити оригінальність походження пива, пляшки стали маркувати й знакувати. На пляшках гути наносили напис назви Бровару, часом — прізвище власника. Нерідко на пляшках є герб власника Бровару чи фірмовий знак. Також герб чи знак випалювали на корках, якими закривалась пляшка чи робили надрук на порцеляновому корку. То все робилось для того, щоб переконати покупця, що він отримує оригінальний продукт із конкретного Бровару. З такою метою Бровар в Калуші мав навіть на своїх пляшках напис “obciag browary” як гарантію оригінальності пива.

На сьогодні відомо 16 різновидів пляшок, які використовувалась в дорадянський період.  Ось декілька Гут, на яких виготовлялись пляшки.

  • “Feniks” Piotrkow Trybunalski
  • Zolkew (Жовква)
  • “Slawa” Kielce
  • Siedlce
  • Ujscie
  • HL (не індефіковано, можливо, Гута Львів).