На схемі зверху — номер свердловини; знизу — мінералізація (в г/куб. дм). Червоним — у 2020 році, зеленим — у 2019-му Договір з цим товариством було укладено на 468,9 тис. гривень після того, як закупівлю двічі безрезультатно виносили на відкриті торги — не було достатньої кількості пропозицій. Роботи за цим договором мали бути завершені до кінця 2019 року.
Як випливає з повідомлення, яке оприлюднили на офіційному сайті Калуської міської ради, управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради 14 квітня цього року уклало новий договір з ТОВ «Ноосфера Групп» по об’єкту «Запровадження екологічного моніторингу стану довкілля, контролю засоленості поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, зон просідань та гірничих розробок на території гірничо-хімічних підприємств міста Калуш та сіл Сівка-Калуська і Кропивник» на 176,5 тис. гривень. Станом на 28 вересня роботи за цим договором завершено та надано звіт про результати екологічного моніторингу.
Оглядова карта Калуш-Голинського родовища
Як випливає з оприлюдненого звіту, для створення системи постійного моніторингу впливу гірничих виробіток і контролю засолення водоносного горизонту в межах території Калуш-Голинського родовища калійної солі та розробки рекомендацій щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, передбачалося провести комплекс робіт, які включали:
- забір проб води та визначення рівня концентрації солей в пробах води;
- визначення зміни абсолютних відміток даних реперів (для контролю за просіданнями поверхні. — Авт.).
Витоки засолених інфільтратів із солевідвалів
У звіті вказано, що цього року продовжували роботу, розпочату торік. Зокрема, для відстеження засолення водоносного горизонту використовували спостережні свердловини. Їх пробурили в 2019 році на глибину від п'яти до 13-ти метрів та звідти відбирали проби води на аналіз.
«За результатами аналізу можна зробити висновок, що джерелами засолення підземних вод є здебільшого хвостосховища, відвали кар'єру №1,4 а також зони мульд просідання. Так, наприклад, свердловини №№6, 7, 8, 9, 11 знаходяться в зонах впливу хвостосховища, свердловина №13 в зоні впливу акумулюючих ємностей. Свердловина №18 знаходиться в районі відвалу «Галда №4» (Солянка). Ці свердловини мають найвищу мінералізацію.
Свердловина №15 пробурена в районі Добрівлянського водозабору, що забезпечує місто Калуш питною водою, має мінералізацію 0,6г/дм3 — в межах гранично-допустимого значення. Відповідно на момент проведення робіт ситуація в районі водозабору не загрозлива.
Також можна відмітити що в районі нових провальних воронок (свердловина №1) спостерігається висока мінералізація, а в межах старого провалля (свердловини №4 і №5) мінералізація майже в межах норми. Що вказує на те що з часом відбувається поступове опріснення водоносного горизонту навколо воронок», — йдеться у звіті.
За даними 2020 року, порівняно з 2019 роком, підвищення мінералізації відбулося в свердловинах №17, №18, №19, що розташовані біля відвалу "Галда 4" (Солянка), який розпочали переміщувати в 2020 році. Також підвищена мінералізація спостерігалася і в свердловинах №6 і №7, які розташовані в зоні впливу відстійників. УВ інших свердловинах мінералізація залишилася такою ж як і у 2019 році, або зменшилася.
Як відзначив підрядник у своєму звіті, станом на серпень 2020 року дві свердловини з 20-ти були зруйновані.
Щодо спостереження за просіданнями земної поверхні, то, як ідеться в звіті, основними причинами просідань та провалів грунтів в Калуші та околицях є карстові явища та процеси вилуговування грунтів. Процеси просідання над відробленими шахтними полями ведуть до формування мульд, у яких розвивається заболочення та утворюються озера.
Для проведення спостережень за інтенсивністю просідання було встановлено 20 реперів на п'яти ділянках, які просідають найбільше. Ділянки визначені за результатами супутникових радарних спостережень. За цими реперами проводяться заміри для визначення швидкості просідання грунту. Як зазначено в звіті, визначити темпи просідання грунту за встановленими реперами можна буде при проведенні подальшого моніторингу.
