У Ворохті є найдовший арковий залізничний міст у Європі, побудований в 1894 році. ВІДЕО

Найдовший арковий залізничний міст Європи ХІХ століття з каменю. Так в деяких буклетах і статтях в інтернеті називають найбільший з трьох віадуків у Ворохті.
Переглядів: 1042
Міст робить місцевість привабливою для туристів

Довжина пам'ятника індустріальної архітектури — 200 метрів. Висота основного прольоту — 30, інформує УП.

Насправді в Європі є більш складні споруди. Наприклад, Гельчтальбрюкке ㅡ 574-метровий цегляний віадук в Німеччині висотою 78 метрів.

Або Гленфіннан ㅡ 380-метровий бетонний арковий міст у Шотландії, по якому проїжджає Хогвартс-Експрес у фільмах про Гаррі Поттера.

Незважаючи на рекламні трюки, "Старий австрійський міст" ㅡ так його ще називають у Ворохті ㅡ дійсно один із найбільших подібних об'єктів свого часу.

Він залишається свідченням інженерної думки Австро-Угорщини і широти мислення однієї з останніх імперій в Європі.

Поєднавши рейками Перемишль і Львів у 1861 році, Австро-Угорщина пішла нести блага цивілізації вглиб незайманої та дикої Гуцульщини.

ㅡ Пізніше проклали залізницю зі Львова в Станіславів (Івано-Франківськ ㅡ УП), а далі ㅡ в гори, ㅡ розповідає історик Мирослав Нагорний.

Найбільший міст Ворохти ㅡ лише частина інфраструктурного проєкту, який до кінця ХІХ століття, напередодні свого розпаду, встигла втілити в життя Австро-Угорщина.

Імперія потребувала деревини, а її в районі Ворохти і Вороненка було більш ніж достатньо. Тому сюди зі Станіславова вирішили пустити потяги.

ㅡ Раніше тут була дорога тільки для гужового транспорта, для коней і волів. Причому не дуже широка, ㅡ зазначає Нагорний.

Роботи в українських Карпатах велися з розмахом, забирали багато сил і грошей.

Для віадуків використовували пісковик з каменоломні села Ямна, яке сьогодні є частиною містечка Яремче. Хоча спочатку мости планували робити з металу. Але місцевий пісковик дозволив заощадити.

ㅡ Є легенди, що місцеві здавали за оплату багато яєць. Їх добавляли до суміші, якою скріплювали каміння, тому міст у Ворохті такий міцний і простояв так довго, ㅡ ділиться Мирослав Нагорний.

За даними істориків, до будівництва тунелів і мостів у Карпатах залучили італійців, які мали досвід роботи в Альпах. Допомагали їм місцеві жителі в якості різноробочих.

Не зважаючи на потужну повінь і спалах холери в Галичині наприкінці ХІХ століття, проєкт вдалося закінчити.

Відкрили залізницю між Станіславовим і Вороненка в 1894-му.

З приходом залізниці життя у Ворохті та сусідніх селах наповнилося новими сенсами. З terra incognita ця частина Карпат на початку 20 століття перетворилася на популярний європейський курорт.