Михайло Якимчук: У майбутньому я бачу Калущину схожою на Швейцарію

Михайло Якимчук — калушанин, підприємець, депутат Івано-Франківської обласної ради. Постійно спілкується зі своїми виборцями, тож, не з чуток знає, що «болить» людей та які проблеми потребують першочергового вирішення.
Переглядів: 1208
Політика має творитись тільки на місцях, переконаний депутат Івано-Франківської обласної ради Михайло Якимчук

У розмові Михайло Якимчук розповів про депутатську діяльність, проблеми децентралізації та розвиток Калущини.

— Чому Ви пішли в політику?

— Політика — це інструмент, за допомогою якого ми маємо можливість будувати свій край та загалом країну своєї мрії — зразок держави, в якій було б комфортно в першу чергу нашим дітям. Так, наразі українські політики не мають того авторитету, який мають наші закордонні колеги, проте щодня необхідно докладати чимало зусиль та крок за кроком змінювати думку за допомогою конкретних дій для громадян на краще. Особисто я неодноразово задавав собі питання: для чого мені це все? Адже за п’ять років політичного шляху я зустрів чимало перепон, але бажання йти до своєї цілі, бажання виконати задумане задля розвитку свого краю беруть гору.

— Ви є депутатом обласної ради останнього скликання. Що вдалося зробити за час Вашої каденції?

— Хвалитись я не люблю, але для свого округу зробив сотні добрих справ. За п’ять років мені вдалось залучити на свій округ близько 40 мільйонів гривень. Вони пішли на культуру, освіту, інфраструктуру Калуша та Калуського району.

— Зараз активно звучить теза про те, що на місця треба передати якомога більше повноважень, бо в Києві далекі від проблем громад. Яка Ваша думка?

— Однозначно дана теза є вірною. Адже в Києві знають тільки загальну картинку. Кожна область і кожен район мають свою особливість та інший менталітет. Навіть наш Калуш має тільки свої особливості, які не зрозуміють люди, які все життя проживають, наприклад, у Івано-Франківську. Хоч територіально це лише 30 км відстані.

Особливо це стосується Прикарпаття, адже кожен район має зовсім різні географічні особливості, відповідно — зовсім різні проблеми. Політика має творитись тільки на місцях. Саме ми тут проживаємо, тут бачимо реальну картину й розуміємо, які є пріоритетні проблеми, а які — можна відкласти. У принципі не тільки в Україні, а й у всьому світі кожен регіон — своя міні-держава. Хіба людина, яка все життя прожила в одній країні, який би в неї досвід не був, може приїхати до іншої і вводити власні правила?

— Ви безпосередньо працюєте з ОТГ. На Вашу думку, як живеться громадам, що потрібно зробити для поліпшення?

— Об’єднання громад — це зовсім новий досвід для українців. З одного боку, для жителів, у принципі, ніякої новизни, а з іншого — це своєрідний експеримент, який відкриває нам нові можливості. Власне, створення громад і підтверджує тезу про те, що політика має творитися на місцях. Хоч і реформа децентралізації триває вже шостий рік, але для більшості це й надалі залишається чимось невідомим. Як їм живеться? Тут однієї думки не може існувати. У кожній громаді — по-різному. Загалом наша область стартувала досить непогано. Але реформа ще триває і жодна людина ще не може дати повноцінну оцінку ОТГ. Адже ми з кожним днем вчимося жити в громаді та щодня на об’єднання впливають й інші, ще незавершені реформи. Єдине, що можу сказати: допоки розподіл фінансування повністю не буде в громадах, доти не буде порядку та повноцінного розвитку.

— Ви постійно спілкуєтесь зі своїми виборцями. Що найбільше хвилює людей?

— Найбільше, що людям болить, — це дороги. За період моєї каденції була виготовлена проєктно-кошторисна документація на всі проблемні ділянки Верхнянської та Войнилівської ОТГ.

— Давайте про дороги — найболючішу проблему Прикарпаття та й загалом України — детальніше. Якщо магістралі державного значення вже зроблені, то райцентри — в бездоріжжі?

— Здається, що ситуація з дорогами в усіх районах — практично однакова. Проте, червнева повінь внесла свої корективи та завдала критичних показників. Найгірше те, що саме місцеві дороги зараз розбиті та потребують абсолютно повноцінного оновлення. Адже на цих дорогах проходять чималий потік транспорту, за допомогою якого люди добираються на роботу, тощо. Сумно, що й тепер люди змушені 20 км їхати близько години. Але ми вже бачимо, які результати роботи ПБС. Так, хотілось, щоб упродовж доби, тижня всі дороги зазнали капітального відновлення, але все й зразу нереально отримати. Тому після реконструкції автошляхів державного значення необхідно проводити ремонт і маленьких, дрібних автошляхів для зручності громадян, спецтранспорту. На Калущині досить великий відсоток доріг, які негайно потребують «нового вбрання». Але говорити про те, що потрібно ремонтувати дороги зараз, безглуздо, адже цю фразу знає кожна дитина. Потрібно сформувати чіткий перелік всіх доріг місцевого значення, оцінити стан і тоді братися до роботи.

— Яким Ви бачите Калуш і Калущину в майбутньому?

— Комфортним районом, з якого не хочеться нікуди їхати. Районом, де буде добре і молоді і літнім людям, де кожен може знайти себе та реалізувати задумане. Районом, у якому не буде спалахів онкозахворювань та низки вічних проблем, які не мають ні початку, ні кінця. У майбутньому я бачу Калущину за зразком Швейцарії. Хоч це досить голосно сказано, але ми маємо можливість зробити своєрідний ребрендинг і відновити наш район до європейських сталих стандартів та створити власні.

На правах реклами