Як зміниться перелік обов’язкових предметів ЗНО в 2021 році?

На учасників ЗНО-2021 чекають певні зміни та нововведення.
Переглядів: 466
Ілюстрація. ЗНО з математики потрібно буде здавати обов'язково

Тепер вступники зможуть скласти тестування з п’яти навчальних предметів, торік максимум обраних дисциплін становив чотири. Також тестування з української мови та літератури перестає існувати у звичному форматі, тепер абітурієнти зможуть обирати між окремими тестами — з української мови та з української мови і літератури. Крім того, державна підсумкова атестація (ДПА) у формі ЗНО з математики стає обов’язковою. Словом, сюрпризів вистачає, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Галичина".

Кожен зареєстрований учасник матиме можливість скласти ЗНО не більше як з п’яти дисциплін. Результати зовнішнього оцінювання із чотирьох навчальних предметів зараховуються як оцінки за ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів закладів загальної середньої, професійної, вищої освіти. Це тестування з української мови або української мови і літератури на вибір, математики, історії України або іноземної мови на вибір, а також одного з навчальних предметів з переліку.

Учні закладів освіти, які здобуватимуть повну загальну середню освіту, обов’язково складатимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з математики. Відомо, що цей тест матиме два варіанти сертифікаційних робіт різного рівня складності. Це нововведення жваво обговорювали в суспільстві декілька років поспіль, а у 2021-му воно набуває чинності. Наскільки цей крок виправдає себе на практиці, побачимо вже незабаром.

— Не думаю, що в цей спосіб можна прищепити любов до математики, але подивимося, — коментує директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, вчитель математики Богдан Томенчук. — Математика настільки специфічна галузь знань, що або для основної маси потрібно давати дуже слабкий тест, щоб мати більш-менш схвальний результат, або отримаємо інформацію ні про що...

Ще одне нововведення, яке викликало неабияке несприйняття у суспільстві, стосується тестування з української мови і літератури. У 2021 році профільне міністерство розділило його на два окремі іспити. Тож відтепер вступники зможуть скласти ЗНО з української мови та літератури або ж окремо лише з української мови.

— Профільне міністерство ухвалило рішення, а ми повинні його виконувати, каже Б. Томенчук. Як громадянин та вчитель з багатолітнім стажем скажу, що школа на цьому етапі вже апріорі позбавлена своїх виховних функцій, і реально тільки предмет література є людиноформуючим. Тому з цієї точки зору дуже насторожено дивлюся на таку новацію. Так, у тест з української мови буде інтегровано декілька запитань з літератури, проте мотивуюча частина зникла, тому що оцінки з ДПА з української літератури не буде. Зв’язне мовлення, вміння висловлюватися переважно формується через якісне читання. І ще один факт, на який хочу звернути увагу: навіть радянська влада, яка тримала українців у шорах, не ризикувала скасовувати іспит з української літератури при вступі до ВНЗ з будь-яких спеціальностей. Думаю, вона дуже чітко розуміла, що і лікареві, і інженеру потрібна культура спілкування, комунікація як всередині професії, так і назовні. Як казав Ейнштейн: якщо ви не можете зрозуміло пояснити своїй бабусі, чим ви займаєтеся, то ви шарлатан...

Ще одна новація також стосується переліку обов’язкових предметів. Відтепер випускники шкіл обиратимуть між історією України та іноземною мовою. Раніше цей вибір був між історією та математикою. Освітні фахівці також не надто схвально сприйняли це нововведення.

«Історія України опиняється у такій же ситуації, як і українська література, — переконаний Богдан Томенчук. — Якщо говорити з точки зору організатора зовнішнього оцінювання, то мені мало би бути все одно, але з точки зору громадянина, якому доведеться жити у тому чи іншому середовищі, я знову ж таки насторожено ставлюся до суспільства, в котрому людей не спонукають знати історію свого народу. Однозначно за такого розкладу люди більше обиратимуть на ЗНО іноземну мову. Подивіться на тенденції у суспільстві: дуже часто на спеціальність «іноземні мови» вступають не тому, щоб викладати мову чи працювати перекладачем, а щоб якісно «змитися» за кордон. Грубо кажучи, це як додаток до безвізу».