Ілюстрація. Зеленського не можна привести до юридичної відповідальності Таке рішення суд ухвалив, розглянувши позов, у якому суд просили визнати протиправним спілкування президента України 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою. Тоді він говорив російською, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Громадське".
Позивач просив суд зобов’язати президента утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України під час здійснення повноважень. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні цих вимог у повному обсязі.
Однак позивач подав апеляцію. Розглянувши її, Велика палата Верховного Суду вказала на те, що під час виконання службових обов’язків президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою.
Водночас, у суді зазначили, що за дії, вчинені в межах політичної діяльності, а не під час виконання передбачених Конституцією повноважень, президент несе політичну, а не юридичну відповідальність. Тобто за виступ російською на iForum-2019 Зеленського не можуть притягнути до юридичної відповідальності.
З огляду на це Велика Палата ВС закрила провадження у справі, оскільки вимоги позивача вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
А що там Конституція? У Статті 10 зазначено: Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.Водночас в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
А що Закон про мову? 16 липня 2019 року в Україні набув чинності мовний закон, який закріплює українську — єдиною державною мовою. Вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави.
Проте у червні 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду з вимогою перевірити закон про українську мову на відповідність Конституції. Депутати ставлять під сумнів конституційність цього закону. Вони стверджують, що закон про мову не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян.
Цей закон також критикує Росія й низка інших країн-сусідів, які вважають, що він порушує права меншин. Зокрема Угорщина заявила, що блокуватиме членство України в НАТО до «розв'язання проблеми угорської меншини» Закарпаття.
Наприкінці серпня 2019-го Зеленський анонсував законопроєкт для захисту прав меншин, зокрема щодо мови. Однак досі його не подав.