Призовники не залучаються до операцій ООС — Військовий комісар Андрій Павлишин. ВІДЕО

1 жовтня стартував осінній призов на строкову військову службу, який триватиме до 31 грудня 2020 року.
Переглядів: 1116
Якщо призовник не прибув на строкову службу, то його справу передають у правоохоронні органи

Про особливості проведення призову, підстави для надання відстрочки від призову, відповідальність за ухилення та соціальні гарантії призовників розповів у інтерв’ю КМТ розповів військовий комісар Калуського об’єднаного міського військового комісаріату підполковник Андрій Павлишин, інформують "Вікна"

В умовах розповсюдження коронавірусного захворювання строкова військова служба проводиться відповідно до указу президента та постанови кабінету міністрів України «Про запобігання і розповсюдження коронавірусного захворювання COVID-19». Зокрема, як медичні працівники, так і призовники забезпечені засобами індивідуального захисту та дотримуються карантинних обмежень.

На строкову військову службу призиваються юнаки віком від 18 до 27 років, які не мають права на відстрочку та придатні за станом здоров’я до проходження служби. Призивна комісія вирішує питання звільнення або призиву особи, каже військовий комісар:

— З призовниками проводимо вивчення, обстеження стану придатності юнаків до проходження військової служби. На даний час працює медична комісія, яка проводить відбір осіб за станом здоров’я і призначає їх у склад команди для призову на військово-строкову службу.

Призовників призивають на строкову службу на 18 місяців. Ця вимога стосується тих, які не мають вищої освіти, а ті, які мають, проходять службу за 12 місяців.

Відповідно до указу президента України з 1 жовтня вступає 4-5 частина « Про призив на строкову військову восени 2020». Згідно положення юнаки незалежно від того чи вони отримали чи не отримали повістку зобов’язані з’явитися до військового комісаріату для проходження медичного огляду

Призовник зобов’язаний з’явитися в той же день, який вказано в повістці до військового комісаріату. В разі обставин, які визначені ЗУ «Про обов’язок і військову службу»  призовник може з’явитися наступного дня, подавши відповідні документи, які перешкоджали прибуттю.

За невчасного прибуття призовників притягують до адміністративної відповідальності. В разі неприбуття — справа передається до рук правоохоронних органів.

Якщо повістка не прийшла до призовника тоді він відповідно до указу президента та ЗУ «Про військовий обов’язок, військову службу» зобов’язаний у 10-дений термін з дня початку призову прибути до комісаріату для проходження медичної та районної комісії.

Андрій Павлишин розповів і про тих, хто має право на відстрочку або звільнення від армії. Вона надається за станом здоров’я, освітою, сімейними обставинами або професійною діяльністю:

— Відстрочка за сімейними обставинами надається призовникам в яких є непрацездатний  батько або матір, які не мають інших осіб, які не можуть їх доглядати. Або ж мають неповнолітніх братів чи сестер, в яких немає батьків, тому призовники зобов’язані їх доглядати. На відстрочку мають право і ті, в кого є дитина до 3-х років або двоє і більше дітей в яких є вагітна дружина або в яких дружина — інвалід. Також це право мають ті молоді особи, які навчаються у вищих навчальних закладах.

Отримати відстрочку можуть за професійною діяльністю — священнослужителі, медичні працівники, які працюють в закладах охорони здоров’я та педагогічні працівники. А також ті, хто за станом здоров’я в період призову не можуть проходити службу.

За словами Андрія Павлишина, відповідно до законодавства України міністерства охорони та генерального штабу призовники, які призиваються на строково-військову службу не залучаються до операцій ООС. Основна функція цих призовників — це забезпечення життєдіяльності військової частини та отримання первинної військової підготовки.

За тими призовниками, які призиваються на строкову службу і до моменту призову працювали на підприємствах, організаціях, установах, зберігається робоче місце, середньомісячний оклад та пільги на комунальні послуги.