Фільм "Я, Побєда і Берлін" вийде в прокат наступного року Але бурхливе нічне берлінське життя карколомно вривається в плани нашого героя, змінюючи мету його поїздки та гартуючи характер, і допомагає віднайти своє справжнє «я», інформують "Вікна" з посилання на сайт "Укрінформ".
Всі ці пригоди Андрій Кузьменко описав у однойменній автобіографічній книзі «Я, «Побєда» і Берлін» і ось уже скоро ми побачимо її втілення на великому екрані.
Проєкт став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно. Виробництво фільму здійснюється компанією Star Media за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики й Держкіно України.
Виконавець ролі Кузьми — талановитий молодий актор Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. І.Франка Іван Бліндар. Він уже відомий глядачам по зйомках у короткометражному фільмі Аркадія Непиталюка «Кров’янка» та в повнометражному — Марисі Нікітюк «Коли падають дерева». Також він грав епізоди у фільмах «Сквот 32» та «Шлях мерця».
Сам актор зізнається, що це його перша «бомбічеська робота» — головна роль у такому фільмі.
Іван зовнішньо трохи подібний до Андрія Кузьменка (буйними кучерями на голові), але автори кіно одразу акцентують, що ми всі повинні розуміти, що Кузьма-герой — це не Андрій. Тому що є тільки один Андрій Кузьменко.
"У нас це збірний образ, — говорить режисерка фільму Ольга Ряшина. — Адже кожен зараз пам’ятає свого Кузьму. Навколо безліч людей, які були з ним знайомі, й вони пам’ятають його або таким, яким він був в останні роки життя, або малюють кожен свій образ. А ось таким, яким він був у той період, про який ідеться в повісті й у фільмі, в його 22-23 роки, мало хто його знав".
Автори намагалися витримати баланс між молодим хлопцем у пошуках себе, Кузьмою, якого всі пам’ятають і знають, — з відчайдушністю, енергією, позитивом і тією глибиною його мислення, що з’явилися вже у більш зрілому віці.
«Ми не прагнули копіювати тембр голосу і зовнішність Андрія, ми намагалися відтворити деякі інтонації, міміку, жести, але найголовніше – його світогляд, відчуття себе. Це і є найскладніше в роботі над образом головного героя. Я сподіваюся, що глядачі це побачать, відчують і оцінять», — розповідає пані режисер.
Іван Бліндар поділився своїми враженнями від того моменту, як його затвердили на роль Кузьми. Говорить: одночасно з неймовірною радістю відчув, яка це відповідальність.
— Часу до початку зйомок залишалося не так багато, тому я підіймав матеріали того часу, інтерв’ю Скрябіна, відео, записи. Організував сам собі невелику експедицію до Новояворівська — до його школи поїхав, зайшов додому, постукав у квартиру, кажу: «Добрий день!». Вбирав у себе атмосферу його життя.
"Дуже багато мені пані Світлана (дружина Кузьми) розповіла, це було неймовірно – поспілкуватися з нею! Я дуже тішуся. Та купу, купу всього: музика, улюблені фільми, все пізнавав, пісні його улюблені заслухував до дірок, лягав спати з тим усім", — розповів актор.
Він говорить, що усвідомлював, що йому не вдасться домогтися стовідсоткової зовнішньої схожості, швидше робив акцент на внутрішньому стані молодого Кузьми, його самовідчутті.
Проте одну з пісень для саунд-треку актор виконує власним голосом, і ми всі її почуємо.
Своєю найулюбленішою піснею Скрябіна Іван вважає «Кольорову», говорить, що вона одразу йому припала до серця, як тільки-тільки вийшла, і є улюбленою дотепер.
«Хоча «Танець пінгвіна» — то є перша пісня, з якої я познайомився з творчістю Кузьми, тоді мені було чи 8, чи 9 років», — сміється виконавець ролі культового співака.
Найулюбленіша фраза Кузьми для актора: «Шкода часу», яку Андрій повторював постійно.
«Знаєте, мені здається, що Андрій для багатьох був як старший брат — ось є він поруч, ви б’єтеся, миритеся, проживаєте якісь моменти, ситуації, а коли він іде, відчуваєш всю глибину втрати. Не можу сказати, що відчуваю страх перед оцінкою глядачів, це скоріше хвилювання.
Я щасливий і вдячний за можливість зіграти цю роль!», — сказав актор.
Оператор Дмитро Недря розповів про особливості зйомок роуд-муві — це, насамперед, величезна кількість локацій.
"У нас пригодницький фільм, роуд-муві. Тому було 53 локації — якісь нам дуже подобалися, але інколи вони, на жаль, зникали, зате потім якимось дуже дивним чином знаходилися інші, ще кращі!
Наприклад, ми півроку не могли знайти локацію для одного з берлінських клубів (ми мали знімали Берлін у Львові й частково в Києві), і просто магічним чином я зустрів людину, яка мені показала бомбосховище у Києві, в якому ніхто нікого ще не знімав і яке — ну дуже підійшло! Це дуже складне завдання було — локації", — розповів оператор фільму.
Частково Берлін знімався в Україні. Режисерка Ольга Ряшина уточнила, що після довгих пошуків їм вдалося знайти берлінський дворик у… Львові.
«Зараз навіть у Берліні нема того Берліна, який був там у 1992-93-х роках, особливо, ті турецькі квартали, де відбувається дія, були повністю перебудовані. Ми шукали дуже довго – у Києві нічого не змогли знайти і приїхали до Львова. Пішли в гості до Андрія Садового привітатися і сказати, що будемо знімати у місті.
Але коли виходили з його кабінету, подивилися у двір ратуші й зрозуміли — ось він, Берлін! Ось наш двір, який ми так довго шукали!»,— каже Ряшина.
Зйомки в справжньому Берліні мали вже б відбутися, але пандемія втрутилася в хід знімального процесу.
— Ми планували знімати в Берліні на початку травня 2021 року. Хотіли завершити всі зйомки одним блоком і до останнього моменту сподівалися, що нам удасться зараз поїхати до Німеччини, але, не склалося… Довелося перенести на наступний рік.
Більше того, навіть у київському блоці зйомок були деякі проблеми через карантинні обмеження — зокрема з перетином кордону нашими іноземними акторами. У нас знімалася турецька актриса, німецькі та польські актори, це було проблематично, доводилося вирішувати, — розповів один з продюсерів фільму Олексій Терентьєв.
Автомобіль «Побєда» буде одним з повноправних героїв кінострічки, адже недаремно його ім’я навіть зафіксовано у назві. Чи справді він такий старий, як здається, розповіла режисерка:
«Ми довго його шукали, бо він мав бути на ходу, тому що актори постійно самі за кермом фізично їдуть по дорозі. В цій «Побєді» всередині все рідне, окрім коробки передач, тому що це перше, що зламалося, коли вона до нас приїхала (сміється). Тому ми були змушені поміняти її на коробку передач від «Волги» того самого часу. Насправді наша «Побєда» — така ж, як у книзі, у неї потроху щось відпадало, щось ламалося», — сміючись згадувала Ряшина.
Але виникає питання, чому ж «Побєда» жовтого кольору, адже у книзі вона була трохи інакшою?
Ряшина: Насправді, в реальності й у книзі вона була кольору беж, але ми разом з художником-постановником Миколою Кіщуком та оператором Дмитром Недрею, після довгого обговорення зійшлися на тому, що це повинен бути колір, який найбільше відображає характер головного героя — Кузьми. Для мене це абсолютно жовтий колір, це — світло, тепло, позитив, енергія, радість, добро.
Тому в нас така жовта красуня вийшла, яка трохи попсувала нам нервів, бо хто її тільки не штовхав і не лагодив.
