У підручниках із анатомії стверджується, що в тілі людини є лише три великі групи слинних залоз: одна — під язиком, друга — нижче щелепи, а третя — біля вух. Власне, так науковці думають уже близько 300 років, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Громадське".
Нову, четверту групу слинних залоз дослідники з Інституту раку в Нідерландах виявили випадково під час пошуку клітин раку простати за допомогою поєднання комп’ютерної томографії та позитрон-емісійної томографії — PSMA PET-CT.
Під час сканування методом PSMA PET-CT лікарі вводять в організм пацієнта радіоактивний «детектор»: він виявляє білок глутаматкарбоксипептидазу II, або PSMA. Цей білок присутній у клітинах раку простати і, за збігом, у тканині слинних залоз.
І під час одного з таких сканувань дослідники на чолі з онкологом Воутером Фоґелем виявили нову пару слинних залоз довжиною десь 4 сантиметри в місці, де носова порожнина сполучається з горлом. Це приблизно посередині нашої голови.
Щоб переконатися, що це не збіг, науковці перевірили результати PSMA PET-CT ще для 100 пацієнтів — і виявили в них ту саму пару слинних залоз. Їх же виявили і фізично — під час розтину тіл двох людей.
Наявність четвертої пари слинних залоз може пояснити побічні ефекти лікування деяких онкопацієнтів. Йдеться про променеву терапію під час раку шиї чи голови. Під час опромінювання лікарі уникають ділянок зі слинними залозами, бо їхнє ураження може призвести до проблем із мовленням чи ковтанням у пацієнтів.
А оскільки про нову пару слинних залоз досі не було відомо, її цілком могли випадково опромінювати, що й призводило до виникнення побічних ефектів променевої терапії.
Новий орган дослідники пропонують назвати трубноваликовими слинними залозами, бо він розташований над трубним валиком — підвищенням у носовій частині глотки, де розташований хрящ слухової труби.