Звільнення річок (dam removal) — природоохоронний пріоритет Європейського Союзу "Звільнення річок (dam removal) — природоохоронний пріоритет Європейського Союзу. До 2030 року країни-учасниці планують відновити вільну течію 25 000 кілометрів річок для підтримки водозабезпеченості та природи регіону. Україна поки немає подібного національного плану, тому Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом з партнерами реалізують перші проєкти", — йдеться в повідомленні.
Звільнення від штучної перешкоди (греблі) струмка Лостунець у басейні Чорного Черемошу на території Національного природного парку “Верховинський” (Карпати) стало першим заходом у рамках цього проєкту.
Греблю збудували 140 років тому для сплаву кругляка в долину і вона не використовувалась вже більше 50 років. Гребля перешкоджала міграції риби, зокрема червонокнижної форелі струмкової. Риба не могла піднятися у верхів'я струмка на нерест.
Як результат постраждала популяція ведмедів, які харчуються фореллю, а видра і норка європейська взагалі пішли з цих місць. За спостереженнями спеціалістів Верховинського парку вже на другий день після повернення проточності форель пішла вгору по течії на нерест. Згодом очікують на повернення інших тварин.
“WWF розпочав програму “Вільні річки України” у басейні Чорного Черемошу, тому що це наш річковий “золотий запас”, поки ще чиста вода та є реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом'якшити вплив зміни клімату та попередити посухи”, — зазначила еколог, керівниця практики “Вода” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ольга Денищик.
Дослідження річок та потічків лише басейну Черемошів та Питули виявило понад 12 штучних перешкод, які є не функціональними та порушують водозабезпеченість території. Саме такі, вже непотрібні людям споруди необхідно виявити на всіх річках України та відновити вільний рух води. Всесвітній фонд природи продовжить роботу над цим в Карпатах, але ми хочемо передати досвід та естафету далі, зокрема керівникам ОТГ, які можуть відновлювати водозабезпеченість регіонів замість підтримки непотрібних споруд, — додає Ольга Денищик.
Партнер проекту у Карпатах — Національний природний парк “Верховинський”, який розташований у найбільш віддаленій та важкодоступній частині Українських Карпат.
На території парку, у верхів'ях Чорного та Білого Черемошів, знаходяться залишки п'яти гідротехнічних споруд, які в тій чи іншій мірі стали штучними бар'єрами для міграції риб. Тому втілення такого природоохоронного проєкту разом зі Всесвітнім фондом природи отримало всебічну підтримку з нашого боку, — відзначив директор Національного природного парку “Верховинський” Михайло Нечай.
“Від залишків таких шкідливих гідроспоруд повинні бути звільнені насамперед усі природоохоронні території України. Окремо слід виділити гірські річки, іхтіофауна яких є вразливою до замулення, пов'язаного з греблями. Зацікавленими у звільненні річок, крім громадських природоохоронних товариств, має бути сама держава — природоохоронні установи, науково-дослідні інститути, екоконтролюючі органи. А також громадяни, які користуються цими природними ресурсами, наприклад рибалки та мисливці”, — додає Михайло Нечай.
Програма “Вільні річки України” реалізується завдяки WWF-Нідерланди, які організували збір коштів у Європі на підтримку перших проєктів у Карпатах. За сприяння Міністерства охорони довкілля та природних ресурсів, Національного агентства водних ресурсів України, Верховинського та Гринявського лісгоспів.
Програма “Вільні річки України” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна розрахована на кілька років і передбачає дослідження та збереження природного стану цінних заплав річок, демонтаж застарілих гідроспоруд задля відновлення вільної течії, шляхів міграції та місць нересту риб. Вона включає "пілотні" проєкти зі збереження та покращення екосистем річок, які будуть готові для масштабування по всій Україні.
Більшість річок України були спрямлені. Це поглибило їхні русла та знищило заплави — природні інкубатори життя. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку "високий ризик" і впевнено прямує до статусу "дуже високий ризик".
