Автопортрет ван Гога, який намальований в 1887 році Дослідники провели інтерв'ю з трьома мистецтвознавцями, які добре обізнані з життям ван Гога, дослідили його листування та медичні записи про його стан, які збереглися. Після цього вони зробили припущення, які захворювання могли бути у художника, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Громадське".
Науковці заявили, що, ймовірно, у митця з'явився біполярний розлад та емоційно нестабільний розлад особистості ще у юнацькому віці. Його стан погіршився через зловживання алкоголем та недостатнє харчування. Це у поєднанні зі зростанням психосоціальної напруженості призвело до кризи, під час якої він відрізав собі вухо, сказали дослідники.
Далі лікарі припускають, що у ван Гога сталося два марення, однією з їхніх причин називають відмову від алкоголю. У художника загострилися психологічні розлади, що й призвело до самогубства.
Додатковим захворюванням також назвали скроневу або «приховану» епілепсію. Її характерні ознаки тривожні відчуття, думки та емоції, які виникають раптово. Напад може тривати від декількох секунд до декількох хвилин. Також люди з цією формою епілепсії можуть бачити галюцинації, відчувати запах і смак того, чого насправді немає.
Що відомо про ван Гога?
Вінсент ван Гог — нідерландський художник постімпресіоніст. Відомий за роботами «Соняшники», «Зоряна ніч», «Тераса кав'ярні вночі», своїми автопортретами.
Він помер 29 липня 1890 року в Овер-сюр-Уаза, за два дні до цього художник вистрілив собі у груди. Вважається, що ван Гог покінчив життя самогубством.
За два роки до смерті митець відрізав собі нижню частину лівого вуха. Після цього інциденту він декілька тижнів провів у лікарні для душевнохворих. Свою кризу художник відобразив і у творчості, створивши «Автопортрет з відрізаним вухом та люлькою».