ВІКНА 22 роки поруч!

Золотий півмісяць на гербі Калуша міг з’явитися після битви під Петранкою

XVII століття пройшло для нашого краю під знаком півмісяця. Його регулярно спустошували татари, які забирали до Криму тисячі полонених. Поляки боролися з нападниками і навіть мали певні успіхи.
Переглядів: 3272
Відбиття ясиру. Картина Артура Гротгера

У 1672 році спалахнула польсько-турецька війна, яка супроводжувалася масовими вторгненнями кримчаків.

Після падіння Кам’янця-Подільського на землі Руського воєводства рушила орда хана Селім Гірея. Історик Іван Тимів пише, що кримчаків було 30-45 тисяч і вони розділили свої сили на три коші — у Немирові, Комарному й за Дністром. На Покутському напрямку діяв наймолодший татарський полководець Аджі Гірей, що мав близько 10000 вершників, пише "Репортер".

Загарбникам протидіяв тритисячний загін польського гетьмана Яна Собеського. Він по частинах розгромив татар на Львівщині, після чого взявся зачищати Покуття. Ординці зупинились на відпочинок біля села Петранка, що біля Рожнятова, і поляки змогли перехопити їх. Разом із гетьманом було лише 1500 кавалеристів, але він вирішив дати бій.

Собеський розробив оригінальну тактику, коли спочатку виступала невелика частина війська, яка відволікала ворога, після чого з іншого напрямку атакували головні сили. 14 жовтня відбулась битва під Петранкою (інколи її називають битвою під Калушем). Татари не витримали натиску і повтікали до лісу, кинувши весь ясир. Після перемоги звільнили десь 10000 полонених, більшість з яких були діти. Їх доправили до сусіднього Калуша, де пізніше Собеський збудував притулок. У документах тих дітей називали «калуськими сирітками».

Є версія, що золотий півмісяць на гербі Калуша з’явився саме після цієї перемоги.

У 1675 році під Калушем поляки знову розбили татарський загін. Академік Володимир Грабовецький пише, що тоді переможців очолював засновник Станиславова — воєвода Київський Андрій Потоцький.

Третя битва на Калущині відбулась 1676 року. Тоді велика турецька армія разом з татарами взяла в облогу Станиславів. На допомогу рушив король Ян Собеський. 24 вересня під Войниловим польський авангард зустрів і розгромив татарські чамбули. Втім, за ними рухалися головні турецькі сили, що зняли облогу зі Станиславова. Король відступив до селища Журавно, що на Львівщині. Після важких боїв, які нікому не принесли перемоги, сторони уклали мир.